ЯБЛОНОВСЬКИЙ Ігор Вікторович

(08.08.1992 —18.10.2023)

Ігор Вікторович ЯБЛОНОВСЬКИЙ народився 8 серпня 1992 року в Мені.

Навчався в Менській районній гімназії. «Усе робив не словом, а ділом» — перший відгук однокласників та вчителів про Ігоря. Розповідають, що був він тихим, спокійним, доброзичливим, завжди дотримував свого слова. Старанний та відповідальний, допомагав однокласникам та кожному, хто цього потребував.

Після закінчення школи 2010 року вступив до державного навчального закладу «Сумський центр професійно-технічної освіти харчових технологій, торгівлі та ресторанного сервісу», який закінчив з відзнакою, отримавши кваліфікацію кухаря-кондитера. Працював у різних закладах та установах в Україні й за кордоном.

Коли 2022 року почали формуватися Сили територіальної оборони, вступив до одного з батальйонів, брав участь у навчаннях, а потім добровільно записався до лав ЗСУ, ділиться спогадами про Героя сестра Тетяна.

З 11.04.22 р. служив у роті охорони 1 відділу Корюківського РТЦК та СП, 7.06.22 року переведений до військової частини А 4722, або 116-ї окремої механізованої бригади.

Важливо зазначити, що Ігор не єдиний із чоловіків сім’ї ЯБЛОНОВСЬКИХ, хто мужньо подивився війні в очі. Його менший брат також став воїном-добровольцем у перший день повномасштабного вторгнення російської федерації. Через деякий час це зробив і батько. Зараз обидва захищають Україну на фронті.

Солдат Ігор ЯБЛОНОВСЬКИЙ проходив службу на посаді номер обслуги 7 розрахунку самохідної артилерійської бойової машини 2 самохідного артилерійського взводу 2 самохідної артилерійської батареї 2 самохідного артилерійського дивізіону військової частини А 4722.

15 жовтня 2023 року в результаті виконання бойового завдання в районі н.п. Петропавлівка Куп’янського району Харківської області отримав поранення та був евакуйований до військової частини А3306.

Після поранення перебував на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону. 18 жовтня помер від отриманих поранень.

Батьки втратили доброго й люблячого сина, Менщина та Україна — мужнього воїна та захисника. Для Ігоря честь, гідність та обов’язок — не пустий звук, а життєвий девіз, який він втілював не словом, а ділом.

Вічна пам’ять і добра слава про Ігоря ЯБЛОНОВСЬКОГО нехай живе в наших серцях, а душа його спочиває з миром!