«Усяка насильницька смерть страшна: коли розстрілюють, вішають, душать… Це триває секунди, хвилини. А вбивство голодом розтягується на тижні, місяці. Смерть від голоду – це смерть без крові. Кров не ллється, кров поступово холоне. Умирали з голоду усі: чоловіки і жінки, старі і молоді. Вимирали родинами і цілими селами»

26 листопада 2016 року – у День пам’яті жертв голодоморів – мешканці міста Мена вшанували жертв геноциду українського народу – голодоморів 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 років. Цього дня згадували усіх тих, хто страждав і помер від голоду.

Міський голова Геннадій Примаков закликав усіх присутніх робити висновки з історії та пам'ятати страшну ціну, яку заплатили українці за свою самобутність і прагнення до незалежності.

Було сказано багато фактів, запалено свічки.

Захід завершився молитвою за душі померлих та Україну.

Після цього всі охочі змогли відвідати нову експозицію краєзнавчого музею.

О 16 годині в домівках менян замайоріли свічки пам'яті...