11 серпня Менська міська територіальна громада провела в останню земну дорогу Воїна Вадима Миколайовича Майстренка. Попрощатися з загиблим Воїном прийшли рідні, друзі, побратими, представники влади та органів місцевого самоврядування.

Вадим Майстренко народився 17 травня 1981 року в Мені. Навчався у Менській гімназії, яку успішно закінчив у 1998 році. Далі здобув фах столяра-тесляра у Чернігівському ПТУ та відслужив строкову службу.

Повернувшись до цивільного життя, чоловік спочатку працював у будівельних організаціях Мени, а згодом переїхав до Києва. Саме там він відшукав справжнє покликання — майстерно мурував печі та будував каміни. Рідні й знайомі згадують його як людину із золотими руками: доброго та спокійного чоловіка, який завжди уникав конфліктів і прагнув допомагати кожному.

У 2011 році доля подарувала Вадиму щастя батьківства. Він безмежно любив сина, постійно підтримував із ним теплий зв'язок і присвячував дитині кожну вільну хвилину, коли прижджав додому.

4 січня 2025 року Корюківський РТЦК та СП мобілізував Вадима Майстренка до лав Збройних сил України. Він мужньо боронив рідну землю на посаді навідника аеромобільного відділення 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади (в/ч А0281). Побратими та командування глибоко поважали Воїна за високу мотивацію: він зразково виконував обов’язки, підтримував дух побратимів у найважчі хвилини та турбувався про тих, хто поруч.

Від 10 травня 2025 року Захисник вважався безвісти зниклим. Лише в серпні 2026 року офіційно підтвердили болючу правду: саме 10 травня 2025 року під час бойового завдання поблизу населеного пункту Олешня Суджанського району Курської області ворожий артилерійський обстріл обірвав життя Вадима.

За Захисником тужать син та мама Галина Федосіївна, для якої він зростав єдиним сином. Поховали Воїна з військовими почестями в рідному місті Мена на Гурнівському кладовищі.

Висловлюємо глибокі співчуття родині, близьким і побратимам Вадима Миколайовича. Поділяємо ваш невимовний біль та схиляємо голови в скорботі.

Вічна пам'ять і шана Герою! Вічний спокій його душі.