Випускниця Менського опорного закладу ЗЗСО І-ІІІ ступенів ім. Т. Г. Шевченка Алевтина Олійник досягла неймовірного результату. Дівчина склала Національний мультипредметний тест (НМТ) з української літератури на максимальні 200 балів. Менська міська рада поспілкувалася з випускницею про підготовку, залізобетонну мотивацію та боротьбу із хвилюванням.

— Алевтино, як ти дізналася про свої 200 балів і що відчула в перші секунди?

— Коли завершила останній блок тестування, комп'ютер висвітив тестові бали. Їхня система трохи відрізняється, тому результати перераховують за спеціальними таблицями. Оскільки я до НМТ пройшла багато імітацій, постійно практикувалася і отримувала під час тренувань успішні та приємні цифри, то розуміла, що бал може бути високим. Звісно, дуже зраділа. А коли вийшла з пункту тестування й перевела бали, то остаточно переконалася, що маю найвищий результат.

— Ти очікувала такого тріумфу?

— Не скажу, що стовідсотково очікувала. Я налаштовувала себе на різні варіанти, але вірила у власні сили. Сподівалася на гарний результат і прагнула його.

— Як минув сам день тестування? Чи сильно ти хвилювалася?

— Багаж знань я мала великий, проте хвилювання все одно було. Намагалася взяти себе в руки й переконувала, що все мине добре. Тому на сам іспит ішла спокійно. Трішки розхвилювалася після першого блоку, але знову опанувала емоції, і все вдалося.

— Що ти порадиш одинадцятикласникам, які складатимуть іспит наступного року? Українська мова та література — це ж величезний обсяг інформації.

— Мені дуже допомогла рідна школа Шевченка. Я завжди гарно навчалася, відвідувала всі уроки. Школа заклала потужну базу знань. Також я займалася з репетиторами й багато працювала самостійно. Зараз існує безліч корисних платформ. Наприклад, додатки «Просте ЗНО» чи портал «Освіта.UA», де можна виконувати тести. Саме практика відіграє вирішальну роль.

 

До того ж, я щороку брала участь в олімпіадах і постійно готувалася до них. Мені просто подобається читати твори, тому я не відчувала труднощів із запам'ятовуванням персонажів чи цитат. Звісно, я ще й писала конспекти.

 

— Чи трапилися на тесті підступні або надто важкі завдання?

— У блоці літератури підступних завдань я не зустріла. Деякі питання вимагали роздумів, але нічого надважкого не згадаю. У блоці мови я припустилася лише однієї помилки, з математики теж, до речі, лише одна помилка. Шкода, що система не дозволяє проаналізувати роботу й дізнатися, де саме я схибила. Проте під час тесту я спиралася на чіткі знання, а не на інтуїцію.

— Навчання забирає багато енергії. Як не збожеволіти від такого навантаження й чи залишався час на особисте життя?

— Вільного часу я мала небагато, але відпочивати потрібно обов'язково. Організм потребує розвантаження після тривалого сидіння за підручниками. Коли накочувало бажання все кинути, я згадувала, що створюю власне майбутнє. Ця крута мотивація тримала мене в тонусі.

Багато людей кажуть, що НМТ — це страшно. Це міф. Якщо вчитися добросовісно, то тест виявиться не таким лячним, як здається. Варто сприймати його як звичайне випробування й важливий етап життя.

 

 

— Які плани будуєш на майбутнє? Куди плануєш вступати?

— Наразі обираю між київськими закладами вищої освіти. Спеціальність поки не розкриватиму, але хочу пов'язати життя з творчістю.

— Назви три головні поради для майбутніх випускників, які ще мають час на підготовку.

— По-перше, готуйтеся добросовісно. По-друге, робіть якомога більше тестів і пишіть конспекти. По-третє, заспокоюйте себе й у жодному разі не панікуйте.

Гордість та побажання від Менської громади

Менська міська територіальна громада щиро пишається тим, як яскраво проявила себе Алевтина! Ці 200 балів доводять: коли наполегливо вчишся, віриш у власні сили та впевнено йдеш до мети, то відкриваєш будь-які двері. Твій результат надихає всю нашу молодь!

За цим блискучим результатом стоїть не лише праця самої випускниці, а й міцна та надійна опора — її родина. Багато зусиль для успіху доньки доклали батьки, Наталія Леонідівна та Віктор Іванович. Вони палко вболівають за неї та допомагають долати всі труднощі на цьому шляху. Алевтина щиро дякує мамі й татові за те, що вони не шкодували ні моральних сил, ні матеріальних ресурсів, аби вона могла спокійно навчатися, розвиватися та здобувати якісні знання.

Ми бажаємо тобі, Алю, легко вступити до омріяного університету, захопливо прожити студентські роки та втілити в життя найсміливіші творчі задуми! Нехай кожен наступний крок веде тебе до нових висот. Громада вірить у твій потенціал, радіє твоїм успіхам і завжди підтримуватиме тебе!