Повернутись назад

Рік болю та пам’яті: у Дягові вшанували загиблого захисника Євгенія Бурку

Минув рік, як на Донеччині обірвалося життя нашого земляка, мужнього воїна та світлої людини Євгенія Олександровича Бурки. 18 березня в його рідному селі Дягова відбувся траурний мітинг, щоб ушанувати пам'ять Героя, який віддав найдорожче за мирне небо над Україною.

У жалобному заході взяли участь рідні, друзі, побратими та представники місцевої влади. Секретар ради Юрій Стальниченко звернувся до присутніх зі словами підтримки, згадуючи життєвий шлях захисника.

Життя, присвячене праці та родині

Євгеній Бурка народився 22 червня 1980 року в Мені. Хоча частина його дитинства минула в Краматорську, серце завжди належало рідному краю. У 1995 році він повернувся до Дягови до дідуся та бабусі. Тут закінчив школу, здобув фах тракториста й відслужив в армії.

У селі Євгенія знали як людину з золотими руками. Разом із дружиною Людмилою він виховував двох доньок, для яких був не просто батьком, а найкращим другом і наставником. Він міг усе: від професійного ремонту мотоцикла до випікання тортів, навчав дівчат косити сіно та господарювати. До повномасштабного вторгнення чоловік працював у фермерському господарстві «Бутенко», дбаючи про рідну землю.

Шлях воїна

Війна увірвалася в життя Євгенія ще у 2015 році, коли він пройшов через запеклі бої в зоні АТО. Після демобілізації повернувся до мирної праці, але у травні 2024 року знову став на захист Батьківщини. У складі 11-го окремого мотопіхотного батальйону він служив стрільцем — помічником гранатометника.

Євгеній Бурка загинув 18 березня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Він до останнього подиху залишався вірним присязі, своїй сім’ї та Україні.

Громада пам’ятає

Під час мітингу в Дягові знову зібралися односельці. Біль втрати не вщухає навіть через рік, адже Євгеній був частиною великої сільської родини — добрим, працьовитим і щирим чоловіком.

«Він не просто жив — він дбав про все навколо, будував своє майбутнє тут, у нас, поки війна не змусила його змінити трактор на зброю. Ми дякуємо тобі, Женю, за чисте небо. Пам’ятаємо кожного дня, не лише в роковини», — зазначив Юрій Стальниченко.

Низький уклін родині за виховання справжнього патріота. Світлий спомин про Євгенія Бурку назавжди житиме в історії Менської міської територіальної громади.

Спочивай з миром, Герою. Вічна пам’ять!

18 березня 2026
Повернутись назад