Цифровий щит Мени; індустріальний парк; Центр життєстійкості. Як у лихі часи б'ється "серце Чернігівщини"?

Автор: Олена Зеленіна, Голос громади

Колаж Олени Зеленіної.

Ранок перед ефіром розпочався з шалених обстрілів та повного блекауту. Ворог не припиняє терор проти Менської міської територіальної громади, що на Чернігівщині. Громади, яка у 2022 році пережила сорок днів окупації.

Два роки Юрій Стальниченко керує Менською територіальною громадою. Він прийняв обов'язки від Геннадія Примакова, який добровольцем моблізувався у ЗСУ та захищає нашу державу в боях на Покровському напрямку.

У черговому випуску програми Харківського прес-клубу "Голос громади" журналіст Олександр Швець розмовляє з Юрієм Стальниченком на тему «Місцеве самоврядування в умовах війни. Виклики та досягнення».

 

 

І знаєте, з чого починає пан Юрій? Зі згуртованості! Він дякує всім комунальникам, енергетикам, газовикам і тепловикам, які самовіддано забезпечують життєдіяльність громади, і вона тримається, живе, працює, виховує дітей, будує плани та здійснює їх.

– Я завжди називав нашу громаду «серцем Чернігівщини», яке живе та б'ється. Вона розташована в центрі області і через неї проходять основні транспортні артерії. І те, як самовіддано в складних умовах працюють комунальники, енергетики, це надихає. Наш оплот - це жителі громади, що показали і часи окупації, і деокупації, – наголошує Юрій Стальниченко.

І несподівано додає, що громадяни стали вимогливішими, ставлять перед місцевим самоврядуванням вищу планку, навіть вищу, що була до повномасштабного вторгнення, і для всіх це стимул.

Тому що якщо ми зуміємо здійснити задумане, то це переконає людей залишатися в громаді, зміцнить їхню віру в краще мирне життя, а люди – це і є основний пріоритет.

Місцевий бізнес став фундаментом стійкості

Є зруйновані будівлі, але основні пошкодження стосуються вибитих вікон, систем теплоізоляції тощо. У ЦНАПі працюють консультанти, які надають інформацію та допомагають оформлювати документацію за програмою Е-відновлення. Крім того, у громаді діє і місцева програма підтримки, яка дає «невеликі гроші» – 5-10 тисяч гривень – на термінові ремонти після обстрілу.

 

Найбільше страждає бізнес. Величезні руйнування були в аграрного бізнесу, у підприємств, які займаються виробленням дров'яного вугілля.

Незважаючи на всі труднощі воєнного часу, бізнес працює. І в порівнянні з 2023 роком, коли у громад забрали військовий ПДФО і тому було дуже непросто планувати бюджет на 2024 рік, саме місцевий бізнес став фундаментом для стійкості громади.

Змогли завершити 2024 рік із перевиконанням бюджету, підтримуючи ЗСУ. Прийнято програму обороноздатності Менської громади.

З чим ми дійдемо до кінця 2025 року, поки невідомо, розмірковує в.о. міського голови, але є підстави вважати, що рік завершимо з невеликим перевиконанням бюджету: за бюджету 300 млн, за уточненими даними, очікується 50 млн грн перевиконання.

Ці кошти депутатський корпус намагається використати на пріоритет безпеки. Наприклад, на нещодавній сесії міськради ми виділили на модульне укриття кошти саме із місцевого бюджету.

Будівництво вже починається, і це, перш за все, турбота про безпеку дітей, бо поряд знаходяться дошкільні та загальноосвітні заклади.

І за реконструкцією Центру надання адміністративних послуг поставлено завдання створити бізнес-центр для підтримки та консультацій розвитку місцевого підприємництва.

Як підкреслив в.о. міського голови, втручатися в роботу бізнесу немає потреби, а ось знаходити шляхи до взаємного партнерства – це дуже важливо.

Саме такі центри можуть допомогти відкрити новий бізнес, знайти шляхи до грантової підтримки, і такі приклади в громаді вже є.

«Щоб не збожеволіти, почав шити…»

Наприклад, підтримка від Фонду PEARL (пілотний проєкт США для раннього відновлення та добробуту) — це програма, що виконується та фінансується міжнародною організацією Global Communities в Україні. Її метою є надання допомоги особам і бізнесу, які постраждали від війни, була спрямована на розширення швейного виробництва, яке менш ніж рік тому відкрилося в Менській громаді.

 

 

Там дуже цікава історія: власник до війни навіть не вмів користуватися швейною машинкою, але коли почалася окупація, розповідає, «щоб не збожеволіти, почав шити».

І зараз у нього вже понад 15 працівників.

Другий приклад – пекарня, яка отримала грант на купівлю енергоефективних печей, що дало змогу зменшити собівартість продукції та покращити її якість.

Я хочу, щоб такі приклади в нашій громаді не були точковими, а стали типовими і після завершення реконструкції ЦНАП ми плануємо, що в нас запрацює Центр підтримки бізнесу.

Також до початку повномасштабного вторгнення громада працювала над створенням Індустріального парку, його вже внесено до Реєстру Індустріальних парків України.

 

 

В бізнес-плані основний напрямок — переробка сільськогосподарської продукції (виробництво олії та макаронних виробів, консервування овочів та фруктів та ін).

Є вільна земельна ділянка 68 га, яку можна забудовувати, куди може заходити різноманітний бізнес для втілення пріоритетів нашої держави, місцевого виробництва та населення.

До речі, в громаді проводяться аукціони вільних земельних ділянок, які може використати аграрний бізнес, і це додаткові доходи до бюджету.

Громада співпрацює з двома організаціями, які нам допомагають обслуговувати електронні сервіси, і кожен мешканець може побачити, які землі враховуються, які вільні. Сума за обслуговування електронного ресурсу відносно невелика, проте після аукціону до громади надходить дохід.

Важка техніка окупантів знищила дороги

Юрій Стальниченко звернув увагу, що найбільших руйнувань дорогам Менщини завдала російська окупаційна важка військова техніка – сотні одиниць давили чернігівську землю!

 

 

І звичайно, що після таких руйнувань дорожнього полотна потрібне капітальне оновлення покриття.

Ремонт доріг вимагає великих капіталовкладень, проте по місцевих дорогах у Мені є окрема програма, щороку проходить обстеження і робляться переважно підсипки, грейдування, місцями – клаптеві ремонти.

Юрій Стальниченко зазначив, що найбільшої уваги вимагають саме дороги обласного та загальнодержавного значення. Найболючішою залишається проблема ремонту дороги від адміністративного центру до села Блистова.

Ця дорога обласного значення і тут ми шукаємо варіанти тристороннього партнерства з місцевим бізнесом. Саме в такій співпраці, коли є взаєморозуміння обласних структур, підприємств з обслуговування доріг та агробізнесу, який зацікавлений, щоб на дорогах не було ям.

Цього року місцевий бізнес активно увімкнувся, фінансуючи ямкові ремонти доріг обласного значення.

 

Вони або самі наймають підрядні компанії або перераховують кошти підприємствам обслуговування цих доріг.

Понад десять підприємств приєдналися до таких сезонних ремонтів.

Зрозуміло, що це – не капітальні ремонти, бо для цього доведеться вкласти не один бюджет громади, - нарікає Юрій Стальниченко та припускає, що тут знадобиться допомога міжнародних партнерів.

Вчителі як натхненники надії

Під час окупації нас надихали… освітяни, – каже Юрій Стальниченко.

 

Каріна Терещенко посіла ІІ місце в обласному конкурсі «Незалежність очима дітей». 

Освітній процес за українськими програмами продовжувався. Тим більше, що там, де до повномасштабного вторгнення мешкало 1200 людей, додалося ще приблизно 70% переселенців із Чернігова. І ці дітки отримували  психологічну допомогу й продовжували вчитися.

Це вразило і міжнародних партнерів, на допомогу прийшли такі програми, як швейцарсько-український проект DECIDE – «Децентралізація для розвитку демократичного освіти»,

Одним із перших проектів в освіті стала психологічна підтримка, у місті Мена та у селі Стольне відкрили освітні центри «Вулик» — сучасні простори для позашкільних занять і розвитку учнів, створені завдяки savED та Education Cannot Wait.

Центр призначений для навчання та розвитку дітей, де проходять уроки інформатики, англійської мови, творчі гуртки, кіноклуби, тематичні заходи, тренінги та уроки гуманного ставлення до тварин.

Потім коло патнерів почало збільшуватися. Для нас у пріоритеті – забезпечити безпечні умови навчання. Хтось допомагав установлювати сонячні панелі для безперебійного електропостачання; хтось ремонтував укриття, які до повномасштабного вторгнення використовувалися як складські приміщення; хтось допомагав із технічним забезпеченням.

У педагогів почали з'являтися нові ідеї, як викладати та виховувати дітей в умовах укриттів.

У нашій громаді чимало дітей із інклюзією. Разом із Асоціацією міст України відкрили сучасний інклюзивно-ресурсний центр.

 

І ми бачимо, як змінюються ці діти: раніше мама його носила на руках, а сьогодні ця дитина їде на триколісному велосипеді і кричить мені: «Дядю, привіт!».

І це спричинить навіть сльози на очах,  – розчулено каже пан Стальниченко.

У нашого міського голови Геннадія Примакова, який зараз воює на фронті, була мрія – створити відділення денного перебування дітей з інвалідністю.

І там, де діє інклюзивно-ресурсний центр, з 1 вересня цього року запрацював і Центр життєстійкості, та відділення денного перебування дітей з інвалідністю завдяки ЮНІСЕФ та благодійному фонду «Карітас-Україна».

– Два дні тому до нас приїжджали хірурги обласної дитячої лікарні, вони обстежили тридцять таких дітлахів та дали кваліфіковані рекомендації, як їх відновлювати.

Загалом у Менській громаді прагнуть зробити освіту такою, щоб вона відповіла потребам усіх мешканців.

 

 

– На жаль, нам схочеться йти і на непопулярні кроки так званого перепрофілювання чи закриття закладів освіти, – каже Юрій Стальниченко. – Але ж закриваємо ми тільки такі навчальні заклади, де вже фактично неможливо забезпечити нормальний навчальний процес.

Для решти знайшли такий механізм: створення філій. І чимало маленьких шкіл працюють як філії від великих.

Дуже великий акцент зроблено на позашкільній освіті. У Менській громаді п'ять таких установ, які місцеве самоврядування намагається максимально фінансувати коштом бюджету.

Цифровий щит Менської громади

Проєкт «Цифровий щит Менської громади» спрямований на підвищення рівня кібербезпеки та покращення якості надання публічних послуг в Менській громаді.

 

В межах проєкту було впроваджено сучасні засоби захисту локальної мережі, оновлено комп’ютерну інфраструктуру та проведено тренінги з кібербезпеки для працівників міської ради.  Партнерами проєкту стали Менська міська рада, Чернігівська обласна військова адміністрація та Агенція регіонального розвитку Чернігівської області.

Все починалося дуже просто, – ділиться Юрій Стальниченко, – Мінцифри спільно з U-LEAD з Європою проводили навчання за проектом «Громада 4.0». Я проходив там навчання та один із концептів, якій я сам і писав, «Створення кібербезпечного простору для роботи в органах місцевого самоврядування».

Наша громадськість зацікавилася,  ГО «Добрі ініціативи Менщини» написала запит до «U-LEAD з Європою», яка й профінансувала проект.

Проєкт передбачав закупівлю серверного обладнання, і на сьогоднішній день він має своє продовження.

Підключаються системи відеозахисту, інтегровані з Центром безпеки та соціальної згуртованості, де вже працюють системи оповіщення у кожному населеному пункті громади. 

Спочатку у нас було 26 камер відеоспостереження, а буде 52. Працюємо з національною поліцією для того, щоб правоохоронці мали доступ до камер.

Вже був випадок, коли за відеозаписом поліція встановила, наскільки винен водій, який збив дитину.

Юрій Стальниченко зазначає, що таких проектів, які громада організує разом із активними співгромадянами чимало.

Коли доброта – сила…

Девіз Юрія Стальниченка: "Доброта – це не слабкість, а сила. Справжня людина не той, хто має гроші та статки, а той, хто навіть у біді не забуває про інших. В умовах війни, кризи, нестачі саме такі люди стають опорою для оточуючих".

 

В рамках проектну «Пліч-о-пліч: Згуртовані громади» Менська громада має вже потужну родину партнерів. 

- Наша сила, справді, у нашій єдності. Для мене приклад – у перші ж дні після деокупації зателефонували друзі із Здолбунова та незабаром приїхали на чолі з мером та привезли найнеобхідніше.

А ми пекли та везли хліб для чернігівців.

ДОВІДКА «Громади»

За словами в.о. міського голови, на сьогоднішній день Менська міська громада має 6 муніциапльних партнерів у країнах Євросоюзу та 22 в Україні, п'ять із яких у рамках програми «Пліч-о-пліч».

Понад 50 фондів допомагають нам відновлювати Менську громаду. 

Бачачи це, люди не їдуть, вони залишаються працювати і максимально робити все, що необхідно для нашої Перемоги.

Тут завжди ставили і ставлять у пріоритет дружбу та партнерство, команду. Це відкриває нові горизонти та нові можливості.

А гроші (куди ж без них?), як правило, приходять із ними.

Дивіться ефір Харківського прес-клубу: