В’ячеслав народився 3 січня 1973 року в селищі Макошине Менського району. Навчався у місцевій школі. Після восьмого класу почав працювати. Здобував освіту у вечірній школі, одночасно працював на заводі «Сільгоспмаш».

У 1991-му юнака призвали до строкової служби. Після армії працював у Менській виправній колонії (№91). Пізніше — в охоронній фірмі у Києві, деякий час — за кордоном.

12 вересня 2024 року В'ячеслав Валентинович згідно з Указом Президента України був призваний по мобілізації до Збройних Сил України. Захищав Батьківщину у званні молодшого сержанта на посаді механіка - водія медичного пункту 2 механізованого батальйону 153-ї окремої механізованої бригади.

Воїн відповідально виконував усі доручення. Віддано та жертовно ніс службу до останнього, не жалів себе й не зважав на хвороби.

Удома на нього чекали дружина, донька та онучка. Донька, до речі, також військовослужбовиця ЗСУ від перших днів повномасштабної війни.

В’ячеслава знали як добру людину. Він був відкритим, щирим, завжди готовим допомогти. Односельці згадують — гарний батько, люблячий чоловік, надійний друг. 

25 травня 2025 року, перебуваючи у відпустці, В’ячеслав помер у лікарні. Йому було 52 роки. Поховали Захисника на кладовищі в рідному селищі. Він завжди залишиться в наших серцях як відданий захисник і чудова людина, яка приносила радість та усмішки всім навколо. 

 Щирі слова співчуття рідним та близьким Воїна. Сумуємо разом з вами. Світла пам’ять Герою і вічний спокій його душі.