У вівторок, 21 січня, в рідному селі Величківка провели в останню путь Воїна Олександра Анатолійовича Козянка.

Олександр народився 1 квітня 1972 року в селі Величківка Менського району. Після закінчення місцевої школи продовжив навчання в Сосницькому професійно-технічному училищі, здобувши фах тракториста. Працював у сільськогосподарських підприємствах Величківки та Мени. Був вправним фахівцем, мав талант ремонтувати навіть найскладнішу техніку.

Хоча власної сім’ї чоловік не створив, він завжди був оточений друзями. Разом із матір’ю дбав про своє обійстя, любив працювати на землі та підтримував товариські стосунки з односельцями та сусідами.

29 березня 2023 року Олександр був мобілізований до лав Збройних сил України. Захищав Батьківщину в 11-му окремому мотопіхотному батальйоні (військова частина А2980) у званні солдата. Пів року воював безпосередньо на передовій.

15 жовтня 2023 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Первомайське Донецької області, під час штурмових дій ворога Олександр отримав мінно-вибухову травму, а також акубаротравму – контузію, або черепно-мозкову травму від дії мінно-вибухової хвилі. Результатом поранення стали відкритий вогнепальний перелом нижньої третини правої гомілки, множинні вогнепальні осколкові сліпі поранення лівої стопи..

Під час лікування у Чернігівському шпиталі та Менській лікарні Олександр продовжував боротися з наслідками травм. Проте 19 січня 2025 року його серце зупинилося.

Поховали Воїна на місцевому кладовищі. У скорботі залишилася старенька матір, яка тепер мусить жити без єдиного сина.

Менська громада висловлює щирі співчуття родині та близьким Олександра Козянка. Вшановуємо його подвиг і низько вклоняємося перед його жертовністю.

Вічна пам'ять Воїну, який захищав нашу свободу та незалежність. Вічний спокій його душі!

Фото Олексія Прищепи та Ольги Горбач.