23 листопада у Менській громаді відбулися меморіальні заходи, приурочені до Дня пам’яті жертв голодоморів. Події були наповнені болем історії, шаною до мільйонів невинно загиблих та єдністю у пам’яті.

Тиша, яка обпалює серце

Голодомор — це не лише трагедія української нації, а й страшний злочин проти людяності. В той час, коли хліб мав бути символом життя, він став зброєю. Українські села тричі за ХХ століття опинилися у тиші: тиші порожніх хат, знищених родин і згаслих надій.

Мітинг-реквієм і хвилина мовчання

О 15:30 біля пам’ятника жертвам Голодоморів у місті Мена пройшов мітинг-реквієм «Голодомор — біль серця моєї держави».

О 16:00 громада долучилася до Загальнонаціональної хвилини мовчання та акції «Запали свічку», засвітивши вогники у пам'ять про загиблих у своїх домівках.

Пам'ять через слова, фільми та історії

У Менській публічній бібліотеці та її філіях була організована книжкова виставка «Жнива скорботи. Голодомор мовою фактів». Також пройшов урок-реквієм «Історію не перепишеш, пам’ять не зітреш».

У Центрі культури та дозвілля молоді відбувся кіноперегляд тематичного фільму.

У Менському краєзнавчому музеї підготували тематичну екскурсію до 91-ї річниці Голодомору-геноциду під назвою «Запали свічку».

Виховні заходи в закладах освіти

У школах громади провели години пам’яті, виховні години та перегляди документальних фільмів, зокрема:

«Голодомор очима живих свідків»,

«Є пам'ять, якій не буде кінця»,

тематичні виставки спогадів односельців.

Єдність у скорботі та силі

Ми пам’ятаємо тих, хто загинув через несправедливу політику знищення. Їхні життя — це наша історія, наш біль і наша гордість. Запалена свічка в кожному домі стала символом єдності громади, її незламності та віри в майбутнє.

Ми пам’ятаємо. Ми сильні. Ми — Україна.