Тарас Анатолійович БІЛИК народився 15 червня 1980 року в селі Червоні Партизани Менського району.

Навчався в початковій школі села Чапаєвка (нині – Садове), потім у Менській гімназії та Дягівській середній школі, де здобув повну середню освіту.

2000 р. в СПТУ №16 м.Чернігова опанував професією кухаря. В ЗСУ не служив через стан здоров’я.

Деякий час був барменом у Чернігові. Потім переїхав до м.Славутича. Працював на різних підприємствах у Києві.

З 2013 по 2017 рр. як монтажник-висотник брав участь у будівництві ізоляційної аркової споруди над зруйнованим унаслідок аварії четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Роботи виконував на висоті 120 м.

«Роботящий, добросердечний, товариський, усім, хто просив – допомагав, – розповідає про Тараса мама Надія Михайлівна. – Чи кому ремонт зробити, чи корів пасти – нікому не відмовляв. Працьовитий, як і його батько».

До лав ЗСУ долучився добровольцем 05.11.2023 р. Матері пояснив своє рішення: «Все одно призвуть, то піду краще сам. І якщо судилося померти, то краще героєм». 

Після навчання у Франції військову службу проходив у військовій частині А7333. Охороняв державний кордон у Чернігівській області на посаді номера обслуги кулеметного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки.

Надія Михайлівна згадує, як у лютому 2024 року, навідавшись додому, Тарас попрощався з нею та з усіма в селі. Сказав: «Їду на Схід, мамо, і вже не вернуся. Мій буде перший прапор на кладовищі. Прощай, мамо».

16.05.2024 року вірний військовій присязі, у боях за Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, Тарас БІЛИК загинув під час виконання бойового завдання, пов'язаного із захистом Батьківщини, в районі села Победа Маріїнської громади Покровського району Донецької області.

У безутішному горі щодня тужить мати. Без батька лишився син, сестра втратила брата, племінники – люблячого дядька.

Поховали Тараса БІЛИКА 25 травня 2024 року на сільському кладовищі в селі Садове. Попрощатися та віддати останні земні почесті загиблому Захиснику прийшли друзі й побратими загиблого, представники влади та органів місцевого самоврядування. 
Висловлюємо глибокі слова співчуття та підтримки рідним та друзям загиблого Героя.
Поділяємо важкий біль втрати та сумуємо разом із вами.
У цей важкий для України час схиляємо голови в глибокій скорботі.
Вічна та добра пам'ять Герою! Вічний спокій його душі!