back

Менська громада попрощалася загиблим Героєм Володимиром МАКСИМЕНКОМ

Володимир Григорович МАКСИМЕНКО народився 11 листопада 1974 року в селі Дубрівка Ушнянської сільської ради Менського району. Навчався в місцевій школі. Після її закінчення вступив до Сосницького ПТУ, де здобув професію тракториста-машиніста.
З 1992 по 1994 роки служив у десантно-штурмових військах Збройних сил України. Після армії працював у місцевому колгоспі трактористом.
Невдовзі сім’я переїхала до села Осьмаки. Після розвалу колгоспу змушений був поїхати на заробітки. Коли повернувся, з успіхом зайнявся веденням особистого селянського господарства. Мав дружину і трьох дітей: сина та двох доньок.
Односельці згадують Володимира як працьовитого, спокійного, врівноваженого, завжди безвідмовного – якщо хтось просив про допомогу. Любив риболовлю, бо ж виріс на Десні.
16 серпня 2023 року 1 відділом Корюківського РТЦК і СП був мобілізований до лав ЗСУ.
У званні солдата проходив службу кулеметником 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини А7331.
На превеликий жаль, 17 лютого 2024 року біля н.п. Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області загинув внаслідок мінометного обстрілу під час виконання обов’язків військової служби по захисту Батьківщини.
У невимовному горі стала вдовою дружина, без батьківської підтримки залишилися осиротілі діти.

Поховали Володимира МАКСИМЕНКА 24 лютого 2024 року на місцевому кладовищі в селі Осьмаки. Попрощатися та віддати останні земні почесті загиблому Захиснику прийшли рідні та друзі, представники міської ради та побратими загиблого. 
Висловлюємо глибокі слова співчуття та підтримки рідним та друзям загиблого Героя.
Поділяємо важкий біль втрати та сумуємо разом із вами.
У цей важкий для України час схиляємо голови в глибокій скорботі.
Вічна та добра пам'ять Герою! Вічний спокій його душі!

Фото - Олексій Прищепа
24 лютого 2024
back