Повернутись назад

Олещенко Олександр Миколайович

21.02.1979 - 17.05.2025

 
 

Олександр миколайович Олещенко народився 21 лютого 1979 року в селі Покровське. Він зростав у великій багатодітній родині, де батьки виховали п’ятьох дітей. Закінчив місцеву школу, а після здобуття середньої освіти пройшов строкову військову службу.

Повернувшись до рідного села, Олександр присвятив себе праці на землі. Працював трактористом і різноробочим, зокрема в компанії «Інтерагросистема», а також у фермерських господарствах сіл Садове та Покровське.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Олександр став на захист Батьківщини. 22 травня 2022 року він був призваний на військову службу Корюківським РТЦК та СП Чернігівської області.

Навіть серед війни Олександр продовжував жити з вірою в майбутнє. 14 жовтня 2023 року він одружився. Сьогодні у Захисника підростає маленький син, якому скоро виповниться рік. Найболючіше те, що батько так і не встиг побачити свого сина, жодного разу не тримав його на руках…

Дружина згадує Олександра як надзвичайно добру й безвідмовну людину. Він любив свою родину, з особливою турботою ставився до матері, поважав людей і завжди був готовий прийти на допомогу.

Солдат Олександр Олещенко служив гранатометником стрілецького відділення 44-ї окремої механізованої бригади. Вірний військовій присязі, він мужньо виконував бойові завдання, захищаючи Україну від російського агресора.

Життя Воїна обірвалося 17 травня 2025 року поблизу населеного пункту Шевченко Волноваського району Донецької області внаслідок удару ворожого БПЛА.

Через складні обставини загибелі родині понад рік довелося жити між болем і надією, очікуючи на результати ДНК-експертизи. Лише на початку липня 2026 року загибель Воїна була офіційно підтверджена.

У Захисника залишилися мати, дружина, маленький син, двоє братів та сестра.

Олександра Миколайовича Олещенка поховали 05 липня 2026 року на кладовищі в рідному селі Покровське з усіма належними військовими почестями.

Менська громада висловлює щирі співчуття родині та близьким Олександра. Ми не можемо повернути рідним найдорожчу людину, але наш обов’язок — зберегти пам’ять про Воїна, який віддав своє життя за Україну, за свою родину і за майбутнє сина, якого він так і не встиг обійняти.

Спочивай з миром, Воїне.

Вічна пам’ять Олександру Миколайовичу Олещенку. Вічна шана і слава Захиснику України!

04 липня 2026
Повернутись назад