Повернутись назад

Шаповал Олег Петрович

08.11.1976 — 21.06.2026

 

 

Олег Петрович Шаповал народився 8 листопада 1976 року. Його дитинство та юність минули у селищі Макошине. Протягом 1983–1992 років хлопець навчався у Макошинській середній школі. Згодом він вступив до Сосницького професійно-технічного училища № 31, де в 1995 році здобув професію водія.

Протягом 1996–1997 років Олег Шаповал проходив строкову службу у лавах Збройних сил України. Після армії працював водієм у колективному сільськогосподарському підприємстві імені Шевченка, а пізніше перевівся до пожежної частини, де допомагав рятувати людей.

У 2008 році Олег Петрович почав працювати в державній установі «Менська виправна колонія № 91». Служив молодшим інспектором відділу охорони, а згодом працював водієм-співробітником у цьому ж відділі. У 2021 році чоловік вийшов на пенсію за вислугу років. Одразу після цього він влаштувався туди ж як вільнонайманий водій, звідки й був мобілізований до лав Збройних сил України 16 серпня 2023 року.

Рідні, друзі та колеги завжди знали Олега Петровича як надзвичайно добру, чуйну та світлу людину, без жодного негативу, справжнього добряка. Вдома на нього завжди чекали дружина та син.

 Наш земляк відважно боронив рідну землю у складі 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго (військова частина А7014). Він мав звання солдата та служив на посаді водія-електрика відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів мотопіхотного батальйону.

Життя відважного Воїна обірвалося 21 червня 2026 року, коли він виконував бойове завдання у населеному пункті Вовчий Яр Краматорського району Донецької області. Олег Шаповал віддав найдорожче — своє життя — за право жити у вільній та суверенній державі.

Поховали Воїна 25 червня з військовими почестями на місцевому кладовищі у Макошиному. Провести в останню земну дорогу Воїна прийшли рідні, друзі, побратими, колеги, представники влади та місцевого самоврядування.

Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким, друзям та побратимам Олега Петровича. Розділяємо цей важкий біль та схиляємо голови у глибокій скорботі. Його ім’я назавжди залишиться в історії нашої боротьби за незалежність.

Вічна пам'ять Захиснику та вічний спокій його душі.

01 липня 2026
Повернутись назад