Володимир Володимирович Тереб народився 2 жовтня 1977 року в селі Семенівка Менського району Чернігівської області. Коли хлопцеві виповнилося 14 років, у його житті сталася велика трагедія — пішли з життя мама й тато. Турботу про підлітка взяла на себе старша сестра. Вона забрала брата до себе в місто Шостка Сумської області, де виховувала та всіляко підтримувала його разом зі своєю родиною.

У Шостці Володимир закінчив професійно-технічне училище №10 та здобув спеціальність токаря. Згодом працював за фахом, а також слюсарем. Рідні допомогли йому придбати власне житло, підтримували, коли він одружувався. Проте сімейне життя не склалося, і згодом шлюб розпався. 

Восени 2023 року Володимира мобілізували до лав Збройних сил України. Він чесно пішов виконувати свій обов'язок. Військову службу проходив у 32-й окремій механізованій бригаді (військова частина А4773) у званні старшого солдата на посаді старшого стрільця-оператора. Воював самовіддано, заслужив щиру повагу серед побратимів. Майже рік він тримав оборону на фронті. На початку літа 2024 року Воїн ненадовго завітав до рідних, і ця зустріч стала останньою.

27 червня 2024 року Володимир Тереб героїчно загинув під час ворожого штурму поблизу населеного пункту Новоолександрівка Покровського району Донецької області.

Майже два роки захисник вважався зниклим безвісти, і весь цей час сестра не припиняла пошуків. Тіло Воїна повернули під час одного з масштабних обмінів. Лише в березні 2026 року завдяки збігу в базі ДНК та повторній експертизі слідчі офіційно підтвердили особу загиблого.

30 травня 2026 року Володимир Тереб повернувся додому «на щиті». Його поховали як Героя на Алеї Слави в місті Бровари, куди переїхала жити родина сестри.

Низько схиляємо голови у скорботі та висловлюємо щирі співчуття сестрі, племіннику та всім близьким полеглого Воїна. 

Світла, вічна та незгасна пам’ять Герою України! Його подвиг назавжди вписаний в історію нашої боротьби за свободу.