Іван Валерійович Бурий

03.03.2002 – 11.10. 2024

Іван Валерійович Бурий народився 3 березня 2002 року в селі Стольне Менського району Чернігівської області. Згодом, у дошкільному віці, разом із родиною переїхав до села Мощне.

У 2019 році закінчив Миколаївську загальноосвітню школу, а у 2020-му здобув освіту електрогазозварювальника в Чернігівському будівельному ліцеї. У мирному житті працював за професією в Чернігові. Після звільнення міста від російських окупантів продовжив працювати за фахом, а також займався ремонтом автомобілів — справою, яка була для нього не лише захопленням, а й допомогою людям.

28 червня 2024 року Іван Валерійович добровільно став на захист незалежності та територіальної цілісності України, підписавши контракт на військову службу. Свій перший бій молодий воїн прийняв на Харківщині. Згодом, поруч із досвідченими побратимами, проходив запеклі бої та штурми у Луганській області.

11 жовтня 2024 року після мінометного обстрілу противником Іван Бурий зник безвісти. Через рік результати ДНК-експертизи підтвердили, що Герой загинув у бою. Йому назавжди 22 роки...

«Бути воїном — жити вічно», — так говорив наш Захисник.

Добрий, сильний, мужній, з великим серцем і жагою до життя — таким його запам’ятають рідні, друзі, побратими та всі, хто знав Івана.

18 жовтня 2025 року Героя поховали на місцевому кладовищі в селі Мощне Березнянської громади. З невимовним сумом провели в останню путь Захисника України.

Менська міська рада висловлює щирі співчуття родині, побратимам, друзям, усім, хто поважав та любив Івана Бурого. Розділяємо біль вашої втрати та сумуємо разом із вами.

Війна забирає найкращих.
Світла та вічна пам’ять Герою України — Івану Валерійовичу Бурому.

За матеріалами Березнянської селищної ради