Володимир Олександрович Аршиннік

28.08.1992 - 30.09.2025

Аршиннік Володимир Олександрович народився 28 серпня 1992 року в Лісках і все життя був прикладом відданості Батьківщині.

Володимир навчався у Лісківській школі, після дев’яти класів вступив до Чернігівського професійно-будівельного ліцею №18, де здобув професію електрогазозварювальника і муляра. У 2009 році він проходив строкову службу в армії, а вже у 2010-му підписав контракт і продовжив служити у Збройних Силах України.

З 2014 року Володимир Аршиннік став учасником антитерористичної операції. Він був серед тих, хто першим став на захист України від російської агресії. Згодом проходив службу у 169-му Навчальному центрі імені князя Ярослава Мудрого, де у званні старшого сержанта працював інструктором, навчаючи молодих бійців військової справи. Його знання, досвід і людяність стали опорою для багатьох.

«Наші чоловіки, які проходили навчання в центрі, завжди хвилювалися. Але коли бачили там Володимира, його доброзичливе ставлення, то відчували впевненість у своїх силах», — згадує староста Лісківського старостинського округу Олена Стародуб.

Володимир був доброю, товариською людиною, підтримував здоровий спосіб життя, любив і цінував маму. У нього було багато друзів і побратимів, які щиро поважали його. На жаль, власної сім’ї він не мав.

30 вересня 2025 року серце Воїна зупинилося.

Поховали Героя 3 жовтня на кладовищі у рідному селі Ліски. Попрощатися з Володимиром прийшли його рідні, друзі, побратими, представники органів влади та місцевого самоврядування. Атмосфера скорботи й шани об’єднала всіх, хто знав Героя та хто розуміє, яку велику втрату понесла громада.

У непоправному горі залишилися мама та сестра. 

Менська громада висловлює щирі співчуття рідним і близьким Володимира Аршинніка. Його життя — приклад мужності, відваги й любові до України. Вічна пам'ять Герою, вічний спокій його душі.