Сьогодні Менська громада вшановує пам’ять усіх, хто загинув при виконанні військового обов’язку за межами держави, і дякує нашим воїнам, які є втіленням мужності, честі та звитяги, які надихають нові покоління. Біля пам’ятного знаку воїнам-інтернаціоналістам у центрі Мени сьогодні відбулися меморіальні заходи з нагоди 32-ї річниці виведення військ з Афганістану та до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав

32 роки тому в Афганістані закінчилася десятилітня військово-політична спецоперація Радянського Союзу, участь у якій взяли 160 375 військовослужбовців – вихідців з України, 3 360 з яких – загинули, 72 – пропали безвісти, 3 560 – стали інвалідами… Поклали свої голови на афганській землі Анатолій Бурковський з Березни, Володимир Жила з Дібрівки, Петро Мордашко з Феськівки, Сергій Титовський з Киселівки, Валерій Яцухно з Городища. А дягівчанин Олександр Власенко загинув, захищаючи Югославію.

Зі словами шани та подяки до воїнів-афганців під час мітингу звернулися перший заступник Менського міського голови Олег Небера та голова спілки воїнів-афганців Леонід Титаренко.

Почесною грамотою Менської міської ради за значний внесок у громадсько-політичну діяльність (розвиток ветеранського руху, участь у військово-патріотичному вихованні молоді) та з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав були нагороджені учасники бойових дій в Афганістані Володимир Скляр, Василь Саєнко та Олександр Нестеренко.

Настоятель Свято-Троїцького храму отець Василь (Томишин) зачитав поминальну молитву та відслужив поминальну літію за душами загиблих у афганській війні наших земляків.

Афганська кампанія залишила невиліковну рану у душах та серцях тих, хто пройшов вогненними гірськими стежками, хто втратив друзів, синів чи батьків. Жахливій, несправедливій війні оцінку виніс час. Воєнні події стали історією, а ті, хто там був – ветеранами, учасниками бойових дій. Трохи дивно було ставити іменник «ветеран» поряд із молодими людьми, у яких, на перший погляд, лише сиві пасма в волоссі видають пережите.  

Вшановують в Україні і всіх тих, хто брав участь в інших війнах. Близько 20 тисяч військовослужбовців-українців виконували інтернаціональний обов’язок у Чилі, Іспанії, Єгипті, В’єтнамі, Ефіопії, на острові Куба та в багатьох інших «гарячих точках».

На Менщині воїни-афганці об’єдналися у потужну громадську організацію, яка є прикладом самоорганізації і прагнення до змін, підтримки побратимів та їх сімей. Даний рух став прикладом для формування і громадської організації воїнів-АТО.

Сьогодні ж багато воїнів з тих воїнів-ветеранів воюють на буремному сході України. І найбільше ніяк не сподівалися воїни-афганці, що поряд із собою через чверть століття побачать набагато молодших учасників бойових дій і самі знову відчують смертельний вишкіл війни уже на рідній українській землі…