Спорудження захисного саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком на Чорнобильській АЕС було завершено14 грудня 1986 року. По суті, це була перша серйозна та важлива перемога над зловісним атомом, який вирвався з-під контролю людини після квітневого вибуху. І назавжди залишиться в серцях людей невмируща пам’ять про солдатів атомного фронту, який відкрився у раніше мало кому відомому куточку українського Полісся – Чорнобилі.

Ми повною мірою розуміємо, наскільки велику і масштабну справу зробили ліквідатори наслідків Чорнобильської катастрофи, які спроектували і побудували об’єкт, аналогів якому немає у світі, всього за сім місяців.

Сьогодні ми вшановуємо тих, хто проектував і будував «Укриття», виконував роботи з дезактивації, готував і здійснював післяаварійний пуск блоків ЧАЕС. Усі ці люди – а їх, за найскромнішими підрахунками, було не менш 90 000 чоловік, внесли свій величезний внесок у справу ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Сьогодні Грамотами Менської міської ради за активну участь у громадській діяльності та з нагоди Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС нагороджені Валентин Зимницький та Віталій Фесюн. Грамотами Менської РДА за мужність, самовідданість, виявлені під час ліквідації Чорнобильської катастрофи та з нагоди свята нагороджені Володимир Назаренко, Олександр Олещенко та Михайло Малишенко.

Минає рік за роком після найстрашнішої в світовій історії техногенної катастрофи, а в серцях людей досі звучить відлуння тих трагічних подій. Ми не маємо права забувати про самопожертву героїв, які пройшли через усі кола ядерного пекла задля збереження життя і здоров’я прийдешніх поколінь. Будьмо ж гідними їх, згадаймо поіменно загиблих, шануймо усіх, хто сьогодні поряд з нами.  

Низько схиляємо голови перед тими, хто усвідомлено й жертовно віддав своє життя, виконавши найвищий обов’язок перед рідною землею і перед рідним народом – зупинив ескалацію катастрофи, унеможливив її переростання у глобальний винищувальний смерч для всієї України, інших народів сусідніх і не сусідніх держав. Їхній подвиг є яскравим свідченням того, що лише ми самі, спроможні відвести біду від нашого дому, від кожного мешканця нашої землі і наших нащадків. Низький уклін пам’яті тих, хто не дожив до цього дня. Обов’язок кожного з нас – пам’ятати про це!