Василь Андрійович ГЕРАСИМЕНКО
(14.01.1970 – 12.12.2023)
Василь Андрійович ГЕРАСИМЕНКО народився 14.01.1970 року в селі Синявка Менського району. Коли хлопчику було пів року, родина переїхала в село Волосківці. Тато Василя помер від нещасного випадку, тож він ріс із мамою та бабусею.
Після закінчення Волосківської школи навчався в Конотопському будівельному технікумі. Потім два роки строкової служби в армії. Далі деякий час працював у колгоспі робітником на пилорамі.
У 90-х роках закінчив в Київську вищу школу МВС України, після чого працевлаштувався до Менського відділу міліції. Розпочав кар’єру в патрульно-постовій службі, далі став постовим ізолятора тимчасового тримання (ІТТ). Затим 12 років пропрацював начальником ІТТ. Вийшов на пенсію за вислугою років 2008 року. На пенсії займався будівництвом.
Був одружений, з дружиною виховували двох синів, дочекалися двох невісток, онучку.
– Мій тато – був найкращий батько, дідусь, а для мами – найкращий чоловік, – розповідає син Артем. – Завжди всім допомагав, любив нас, завжди навчав і давав настанови на життя. Хороший товариш і хороший співробітник.
Василь Андрійович перебував на обліку у першому відділі Корюківського РТЦК та СП. 20 жовтня 2023 року згідно з Указом Президента України був призваний по мобілізації у Збройні Сили України. Службу проходив у званні сержанта, на посаді номер обслуги мінометного розрахунку мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону військової частини А4007.
Відданий військовій присязі на вірність українському народові, виконуючи військовий обов'язок з оборони та відсічі збройної агресії російської федерації проти України, Василь ГЕРАСИМЕНКО загинув 12 грудня 2023 року внаслідок артилерійського обстрілу противника біля населеного пункту Покровського району Донецької області.
Протягом 9 місяців вважався зниклим безвісти, і рідні ще плекали надію на його повернення з війни. Та 19 вересня 2024 року остання надія розбилася об звістку про загибель найріднішої людини.
У цей важкий час висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого Воїна. Сумуємо разом з вами.
Нехай добрий спомин про Героя живе у вдячних серцях менян та всіх українців, і душа загиблого спочиває з миром!
Вічна пам’ять! ВІчний спокій душі!