Кулик Сергій Володимирович

(04.02.1980  - 17.05.2022) 

Сергій Володимирович Кулик народився 4 лютого 1980 року в смт. Макошине. У 1997 році Сергій закінчив Макошинську школу. Одразу ж восени вступив на навчання до Щорської автошколи. Вже у травні, як тільки отримав водійське посвідчення, його призвали на строкову службу. Її проходив недалеко від дому, в Чернігові.

Служба в армії дала можливість одразу влаштуватися на роботу до Державної виконавчої служби України. Всі наступні 19 років служив у Менській виправній колонії, де досяг звання прапорщика кінологічної служби. Сумлінне виконання службових обов’язків та професіоналізм важко було не помітити. Тому керівництво неодноразово відзначало Сергія почесними грамотами.

З 01 листопада 2019  Сергій Кулик приєднався за контрактом до однієї з військових частин 81-ї аеромобільної бригади 90-го батальйону десантно-штурмових військ. Там він перебував на посаді навідника-оператора, водія.  У складі аеромобільної десантної роти підрозділ вирушив тоді для виконання бойових завдань Операції Об’єднаних сил до міста Костянтинівка. Ще тоді Сергій отримав поранення. На Донбасі Сергія й застало широкомасштабне російське вторгнення: разом із побратимами йому довелося стояти на захисті Краматорська. Навідник-оператор, другого відділення другого аеромобільного десантного взводу другої аеромобільної десантної роти, старший солдат Сергій Кулик під час ведення бойових дій 17 травня біля м. Богородичне Донецької області внаслідок ворожого артилерійського та ракетного обстрілів отримав важкі поранення несумісні з життям.  Поховали Героя у рідному селищі.