Горбач Віталій Борисович

(18.10.1985  - 15.03.2022)

Горбач Віталій Борисович народився 18 жовтня 1985 року в м.  Мена на Чернігівщині. Навчався в Менській гімназії. Малював комікси, захоплювався ігровими приставками, любив читати, збирав колекцію книг Стівена Кінга. А ще – займався спортом та вів здоровий спосіб життя.

Неодноразово брав участь у марафонах дистанцією 42.195 км, обласних та районних змаганнях із жиму штанги лежачи та полкових турнірах.

З початком російської збройної агресії проти України у 2014 році був мобілізований до лав ЗСУ. Приймав участь у боях на сході України. У 2015 році був демобілізований та повернувся до рідного міста.

У 2019 році пішов добровольцем у полк Азов. У січні 2022 року, коли закінчувався строк контракту, прийняв рішення про його продовження у зв'язку з напруженою ситуацією на кордоні України з Росією та великою імовірністю повномасштабного нападу зі сторони окупанта. Служив старшим солдатом, старшим кулеметником 2-го відділення розвідки 1-го батальйону оперативного призначення ОЗСП Азов. Позивний «Кратос».

Брав участь у боях за Маріуполь. Там, 15 березня 2022 року, загинув від вибуху при виконанні бойового завдання. Похований на центральному кладовищі м. Мена 06 серпня.

Указом президента України від 25.03.2022 №168/2022 посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.