Уткін Олександр Анатолійович
(07.11.1970-20.08.2014)
Олександр Анатолійович Уткін народився 7 листопада 1970 року у селі Подище Прилуцького району Чернігівської області. З 1976 року по 1988 рік жив і навчався в місті Прилуки, згодом в Городнянській та Чернігівській в школах-інтернатах.
Відразу після закінчення школи призваний на строкову службу в Естонію, був сапером. З 1990 року проживав в місті Славутич і працював на Чорнобильській АЕС, а далі був будівельником, охоронцем, деякий час служив у підрозділі СБУ.
Старший розвідник, сержант 3-го відділення 2-го взводу резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України Олександр Анатолійович Уткін, позивний "Колдун", був мобілізований добровольцем у червні 2014 року. Ззарахований до особового складу частини 3027, що базувалася в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.
Олександр Уткін загинув 20 серпня 2014 року під час бою біля міста Іловайськ в селі Грабське Донецької області.
Похований солдат у селі Киселівка Менської громади, де проживає його сестра.
Рідні пам'ятатимуть Олександра як сміливого, доброго, надійного, чесного, вірного і життєрадісного.
Указом Президента України від 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Олександр Уткін нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
У пам’ять про Олександра Уткіна в травні 2015 року в центрі села Киселівка та в грудні 2015 року на будівлі Чернігівської загальноосвітньої школи-інтернат встановлені меморіальні дошки. На честь Олександра Уткіна та загиблих земляків у серпні 2017 року встановлена пам’ятна дошка на Алеї Героїв.
Нагороджений двома відзнаками Президента України "За участь в антитерористичній операції".
Нагороджений орденом "Хрест Героя", "Лицарський хрест добровольця". Нагрудними знаками "Іловайськ-2014", "За доблесну службу", Почесною відзнакою Чернігівської обласної ради "За мужність і вірність Україні".
Зарахований довічно в системі особового складу військової частини 3027.
Має статуси Почесного громадянина Менського, Вишгородського районів та міста Славутич.
У пам'ять про Олександра на будівлі Чернігівської загальноосвітньої школи -інтернату та в місті Славутич на будинку, де проживав Воїн, встановлені меморіальні дошки.
Олександр любив життя, свою сім’ю, встиг так багато зробити за свій короткий вік, який відміряла доля… І міг зробити ще скільки добрих справ, мав багато мрій, але загинув за Україну, за всіх нас.
Щира вдячність, безмежна шана та вічна пам'ять тобі, Герою! Рідні, друзі, побратими пам’ятатимуть про тебе, як людину, міцну духом і нескорену, людину, котра віддала своє життя заради нашого мирного майбутнього у вільній та незалежній Україні!
Пам’ятаймо, якою ціною ми зустрічаємо кожен день. Вічна пам'ять Захиснику!