22 листопада ми вшановуємо пам’ять жертв голодомору та політичних репресій. Голодомор 1932-1933 років в Україні - не історична минувшина, а трагічна сторінка історії, яка не має терміну давності і забуття. Вона була і залишається незагоєною раною генетичної пам’яті українського народу. Понад 7 мільйонів українців заморили штучним голодом для досягнення злочинної політичної мети - ослаблення та винищення волелюбного українського селянства - соціальної основи нації.
Трагедія 33-го вражає не лише кількістю жертв, а також довготривалим замовчуванням і політико-ідеологічним протистоянням.
Покоління нині сущі і прийдешні мають знати про голодомор, щоб унеможливити його повторення, а меморіальні комплекси мають стати застереженням для всіх.



 

Обов’язок нинішніх поколінь свідомої та патріотичної української громади – повернути з небуття кожного з мільйонів знищених у ті страшні роки, встановити поіменно всіх, кого скосила голодна смерть.
Така гуманістична солідарність є конкретним внеском кожного і всіх до спільної боротьби з будь-якими проявами тоталітарних, деспотичних ідеологій та режимів, зневаги до прав і свобод людини!
Вічна пам’ять і спокій всім загиблим у роки голодного лихоліття!

Виконавчий комітет Менської міської ради