back

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ ТА ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ - СОЦІАЛЬНА ЗАХИЩЕНІСТЬ КОЖНОГО

В Україні в нинішніх кризових умовах гостро постала проблема легалізації заробітної плати та зайнятості населення. Значна частина роботодавців усвідомлюють важливість цієї проблеми і працюють у законодавчому полі. Але є й такі, які намагаються отримати якомога більший прибуток, ухиляються від сплати податків, використовуючи працю громадян без належного оформлення трудових відносин.
Громадяни, які погоджуються працювати без оформлення трудових правовідносин та отримувати заробітну плату в «конвертах», не лише сприяють розвитку «тіньових» схем ухиляння від оподаткування, а й позбавляють себе соціальної захищеності, адже вони матимуть пенсію тільки з офіційно нарахованої суми заробітної плати. Під загрозою стає не тільки гідне пенсійне забезпечення на старість, але й інші соціальні виплати. Отримуючи неофіційну заробітну плату, працівник повністю беззахисний перед роботодавцем. Вирішити проблему із легалізацією заробітної плати і найманих працівників можна лише спільними зусиллями.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28 грудня 2014 року № 77–VIII , що набрав чинності 1 січня 2015 року, до статті 24 КЗпП України, яка регламентує укладення трудового договору, були внесені зміни: ч. 3 викладена в редакції: працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України»; частина четверта виключена. Зміни внесені до КЗпП України з метою легалізації праці.
Також легалізація праці є одним із завдань, які пропонуються вирішувати шляхом посилення відповідальності за порушення законодавства про працю, — з 1 січня 2015 року значно збільшено розміри штрафів:

Стаття 265 КЗпП України.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ
Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
• фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору , оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків — у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати , встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
• порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі — у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати , встановленої законом на момент виявлення порушення;
• недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці — у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати , встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
• порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим — четвертим частини другої цієї статті — у розмірі мінімальної заробітної плати.
Слід звернути увагу, що змінами до статті 265 КЗпП України не лише визначено перелік порушень та збільшено розмір штрафів, а й конкретизовано осіб, які несуть відповідальність: посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій; юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю.
Тобто, починаючи з 1 січня 2015 року, роботодавцеві необхідно видавати накази про прийняття на роботу на всіх працівників, яких він приймає на роботу, не допускати таких осіб до роботи, доки наказ про прийняття на роботу не буде виданий. Інакше йому загрожують значні штрафи та судові розгляди.
Тому звертаємося до всіх роботодавців, які використовують найману працю, з проханням усвідомити свою відповідальність перед працівниками та легалізувати трудові відносини у відповідності до чинного законодавства.

О.Мироненко
Начальник відділу взаємодії з роботодавцями
Менського РЦЗ

25 березня 2015
back