Народилася Сніжана в с. Аврамівка Черкаської області. Сім’я проживала в м. Монастирище, батько тяжко працював на Монастирищенському машинобудівному заводі токарем, мати – продавцем у сфері громадського харчування. Коли завод скоротив виробництво багато працівників залишилось без роботи, серед них і тато дівчини.

Сім’ї довелося переїхати в с.Попудня. Щоб прогодувати велику сім’ю батьки тримали велике господарство вирощували птицю, свиней, биків. Роботи по господарству було багато і дівчина з завзяттям допомогала батькам. В дитинстві плекала мрію: вирости і займатися фермерством. Після закінчення 11 класів дівчина прийняла рішення їхати до м. Києва та вступила до технікуму м’ясо-молочної промисловості. По закінченню навчального закладу отримала кваліфікацію техніка-технолога і почала посилено шукати роботу по спеціальності. Але доля, як на зло, не посміхалася молодому спеціалісту. Втомившись від безуспішних пошуків в 2006 році пішла на першу ліпшу роботу, яку запропонували їй знайомі -укладальником-пакувальником вина на винному заводі м. Києва. Робота не потребувала спеціальної підготовки і дівчина вправно з нею справлялася, але організація почала скорочувати виробництво. Сніжані доводилося довго сидіти вдома без грошей, що неабияк засмучувало молоду дівчину. Пропрацювавши так два роки дівчина вирішила звільнитись, адже треба було платити за квартиру, комунальні послуги, їжу, одяг та підтримувати сім’ю, а грошей катастрофічно не вистачало. Працевлаштування в пекарню м .Києва пекарем, як справжній жінці, Сніжані було до душі. В пекарні у неї була відповідальна робота: випікала ласощі малечі – солодкі горішки, торти та солодкі буханці. Робота приносила моральне задоволення і грошей платили більше ніж на попередній роботі. З часом кількість замовлень на пекарні зменшилась і дівчині довелося звільнитися. Потім була робота на базарі м. Києва, працювала реалізатором одягу, посада апаратника пастеризації та охолодження молока на ПАТ «Галактон», але це все було не те, як здавалось молодій людині. В душі зріли плани займатися своїм бізнесом, але яким і за які кошти Сніжана поки, що не мала уявлення. Дівчина старанно шукала себе, своє покликання. Втомившись від постійного безгрошів’я, які потребує велике місто Київ, Сніжана Василівна вирішила переїхати до рідного міста свого чоловіка у місто Мену Чернігівської області. По приїзду молода людина відразу звернулася до Менського районного центру зайнятості в пошуку підходящої роботи. Фахівці районного центру зайнятості уважно вислухавши молоду жінку порекомендували їй скористатися однією із послуг ЦЗ, відкрити власну справу за сприяння Державної служби зайнятості. Ця ідея Сніжані відразу сподобалася, дівчина завжди мріяла займатися бізнесом, бути незалежною фінансово, тим паче активності, наполегливості та відданості роботі їй не займати. Вдома на сімейній раді разом з чоловіком та дітьми прийняли рішення вирощувати птицю на продаж. Поки навчалась на курсах цільового призначення за навчальною програмою «Основи малого підприємництва» в Сумському ЦПТО ДСЗ на базі м. Чернігова паралельно вивчала теорію в інтернеті «Як рентабельно вирощувати птицю». Після реєстрації фізичної особи підприємця Плевако Сніжана на перші гроші, які отримала у вигляді одноразової допомоги по безробіттю для відкриття власної справи, придбала гранулятор для виробництва власного комбікорму, адже птиця, яку Сніжана Василівна вирощує повинна відповідати самим високим стандартам якості. «Все в житті повинно бути на «відмінно» – так вважає господиня. Для виробництва якісного комбікорму жінка уклала договір з ТОВ «АгрісТрейд», які складають на її замовлення спеціальну рецептуру комбікорму. А ще їздила до м. Золотоноша, де на місцевому комбікормовому заводі вивчала всі етапи виробництва якісного комбікорму.

Наразі жінка вирощує такі види птиці як: кохінхин, брама , цесарка, фазан, індостраус, бройлер, качка «голубий фаворит» тощо. «Кохінхини та брами дуже хороші насідки, 100% яєць висиджують» – розповідає Сніжана Василівна. Півні породи «брама» виростають до 8 кг, селезень «голубий фаворит» набирає до 4,5-5 кг, а качка цієї ж породи – до 3-3,700 кг.

Молода жінка вже має свої канали збуту птиці. Паралельно її представник постійно реалізує птицю на Троїцькому базарі в нашому місті.

До речі, у Сніжани Василівни працює найманий працівник, з яким вона уклала трудову угоду.

З моменту відкриття власної справи діяльність Сніжани Василівни розширилась. Зрозумівши, що птиця добре росте на власному комбікормові та виглядає здоровою вирішила відкрити ще один вид діяльності – виробництво комбікорму на продаж. Для цього цілеспрямована жінка орендувала складське приміщення на околиці міста, закуповує тільки натуральну сировину для кінцевого продукту, ретельно підбирає рецептуру, бо для птиці та тварин вона відрізняється. Мішки під комбікорм замовляли з м. Хмельницька-показує мені Сніжана Василівна. Логотип підприємиці в жовто-блакитних тонах, «кліше сама розробляла» – з гордістю в голосі та радістю в очах розповідає мені жінка.

У вправної господині уже є свої постійні покупці комбікорму: Менський зоопарк, заготконтора та підприємці з м .Чернігова та смт.Березна.

Але це ще не все. Ця тендітна жінка не тільки вирощує птицю, виробляє комбікорм, але й займається вирощуванням свиней на продаж породи: ландрас та велика біла. Годувала власним комбікормом. Велика біла свиня за сім місяців набрала 155 кг чистої ваги. Наразі всіх великих свиней продала, зараз залишились 4 свиноматки та поросята.

Розмовляла з нею і думала, скільки в цієї тендітної жінки енергії, яка ж вона активна, ще дасть фору любому чоловіку. Плани на майбутнє у Сніжани Василівни грандіозні. Рости, рости і ще раз рости – розширювати виробництво та приносити користь людям. Є бажання запустити мінізавод на колишньому «курятнику» та запустити інкубатор. Але це все поки що в проекті, коли буде достатньо грошей. А саме головне, що ця справа господині до душі, приносить не тільки фінансову незалежність, але й моральне задоволення, ось чому у неї просто – таки «горить» все в руках.

Кожна людина гідна знайти своє призначення в житті. Питання в тому: – чи використає вона свій шанс?,- який дається один раз в житті; чи розпізнає його серед постійних можливостей долі? Сніжана Василівна себе знайшла в своїй справі, використала свій шанс на 100 відсотків і фахівці Менського РЦЗ цьому від душі щиро раді.

Фахівець з профорієнтації I категорії Олена Бабко