Те, що ми перебуваємо між минулим і майбутнім, видно по багатьох ознаках, зокрема, по виборах. Одні кандидати готові об’єднувати зусилля навколо спільних для народу цінностей та інтересів, інші ж, по старинці, намагаються здобути адміністративну владу над людьми.
https://youtu.be/LUCpjGX59S8


Одні намагаються якомога менше говорити про те, що об’єднує всіх нас, про те, як досягти бажаного спільними зусиллями, журналісти та інші кандидати для них однозначно небажані і тому вони воліють зустрічатися з виборцями кулуарно та дуже болісно реагують на критичні зауваження. Власне, така позиція цілком зрозуміла, вона вихована довготривалою дією колишнього комуністичного правління. До чого веде прагнення вождизму у всіляких його формах? До розколу суспільства на прихильників різних угрупувань, до протистояння, а в найбільш тяжких випадках – навіть до війни.

Чи можна по іншому? Так, сучасний цивілізований світ прагне не перемоги якогось очільника над всіма іншими, а об’єднання навколо спільних цінностей та інтересів. Це зовсім інша культура, це зовсім інший рівень взаємовідношень та життя. При такому підході на перший план виходить питання про те, що саме і якими засобами буде робитися, а те, хто яку посаду займе, виглядає проблемою вторинного ряду.

Як діють перші – всі знають і бачать. В даному ж випадку увазі користувачів сайту “Наше слово” пропонується інший, сучасний підхід. Перегляньте відео і порівняйте те, як починали спілкуватися два кандидати і як закінчили. Думаю, якщо б в Мені існувала інтернет-студія, то ряд відкритих зустрічей з найбільш прогресивними людьми призвів би до взаємоузгодженої спільної діяльності суспільства й посадовців на загальну користь. Мова йде про формування сучасної суспільно-політичної культури в суспільстві, котра окрім всього іншого дозволила б накопичувати в собі найкращі досягнення і з кожними наступними виборами нарощувати якість суспільного управління замість безкінечних і досить сліпих спроб та помилок.

 

З сайту газети "Наше слово"

Автор Сергій Трегубенко