Сибірка – це спільне для людей і тварин гостре інфекційне захворювання, яке характеризується інтоксикацією, ураженнями шкіри, лімфатичних вузлів , внутрішніх органів , – інформує завідувач Менського РВЛД

Збудник сибірки існує у двох формах – вегетативній та споровій. Спори можуть зберігатися у ґрунті кілька десятків років. Зараження тварин відбувається, як правило, при ковтанні спор під час випасання, між тваринами інфекція може передаватися через укуси кровосисних комах.

Джерелом інфекції для людини є хворі домашні тварини – велика рогата худоба, коні, вівці, кози, свині. Інфікування здійснюється при безпосередньому контакті з тваринами, їх забої, розборі туш, вживанні недостатньо термічно обробленого м’яса, а також при проведенні робіт з грунтом, контамінованим спорами сибірки.

До організму людини сибіркова паличка потрапляє через ушкоджену шкіру, рідше – через дихальні шляхи та шлунково-кишковий тракт.

При шкірній формі захворювання на місці проникнення збудника утворюється один або декілька карбункулів з чорним струпом, які через 2-3 тижні трансформуються у язву. Септична форма характеризується тяжким перебігом з підвищенням температури до 39-40˚С, розвитком набряку легенів, мозку, перитоніту, інфекційно-токсичного шоку, які стають причиною смерті.

Щоб запобігти сибірці необхідно:

- щорічно щеплювати свійську худобу проти сибірки, випасати її на облаштованих пасовиськах;

- дотримуватись правил особистої гігієни при догляді за хворими тваринами, забої, розборі туш;

- вимушений забій домашніх тварин проводити тільки після попереднього ветеринарного огляду;

- не купувати м’ясо та м’ясні продукти на стихійних ринках, де відсутній ветеринарно-санітарний контроль;

- роботи з виїмки та переміщення ґрунту здійснювати із дотриманням правил техніки безпеки, застосуванням спецодягу, респіраторів.

При перших симптомах захворювання необхідно терміново звернутися за медичною допомогою.