Частиною 3 статті 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 визначено, що особи, які забезпечують себе роботою самостійно , мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду згідно із законом.
Враховуючи зазначене, фізичні особи – платники єдиного внеску зобов’язані на загальних підставах сплачувати єдиний внесок у розмірі 22 відсотки із суми якого, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 675 «Про затвердження пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 85, здійснюється розподіл на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, а отже мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до Закону № 1105 за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за умови сплати єдиного внеску.
Обчислення середньоденного доходу для розрахунку страхових виплат фізичними особами – платниками єдиного внеску здійснюється відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 .
Середній дохід для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів страхувальника обчислюється страхувальниками на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС .
Слід зазначити, що для фізичних осіб – платників єдиного внеску, які мали укладені договори добровільного страхування на період 2015 – 2016 рік, розрахунковий період необхідно визначати, враховуючи у тому числі місяці добровільного страхування в 2015 році.
Якщо протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців, середній дохід визначається для розрахунку:
- допомоги по тимчасовій непрацездатності оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця – виходячи з нарахованого доходу, з якого сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку;
- допомоги по вагітності та пологах – виходячи з нарахованого доходу, з якого сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.
Враховуючи те, що розрахунок страхових виплат повинен здійснюватися на підставі відомостей, що включаються до звіту зазначеного в пункті 32 Порядку, а також те, що отримання даних робочими органами Фонду з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування до завершення звітного періоду є неможливим, а тому розрахунок матеріального забезпечення фізичним особам – платникам єдиного внеску до моменту наповнення реєстру необхідно здійснювати із розміру мінімальної заробітної плати на момент настання страхового випадку.
Проведення фінансування матеріального забезпечення фізичним особам – платникам єдиного внеску здійснюється на підставі заяви – розрахунку, форма якої затверджена Порядком фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженим постановою правління Фонду від 22.12.2010 №26. Та з метою контролю за використанням коштів Фонду фізичним особам – платникам єдиного внеску необхідно додавати до заяви – розрахунку довідку з територіального фіскального органу про сплату єдиного внеску або копії квитанції про сплату єдиного внеску за розрахунковий період, а також копію листка непрацездатності.
Крім цього наголошуємо, що члени фермерського господарства, особистого селянського господарства, як і раніше, мають право на добровільну сплату єдиного внеску відповідно до ст. 10 Закону № 2464, а також повідомляємо те, що із Закону № 2464 не вилучено частину 4 статті 4, відповідно до якої фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, звільнено від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Менська міжрайонна виконавча дирекція
Чернігівського обласного відділення
Фонду соціального страхування з тимчасової
втрати працездатності