Педикульоз (вошивість) — це паразитарне захворювання, спричинене вошами, які живуть на шкірі та волоссі людей, харчуються їхньою кров’ю, викликаючи сильний свербіж, а також можуть переносити інфекції. Педикульоз є невід’ємним супутником війни. Під час війни через знищення соціальних та медичних інфраструктур, перебування одночасно великої кількості людей у сховищах та тимчасових прихистках, відсутність доступу до базових умов гігієни є ризик поширення завошивленості Більш того, вони загрожують поширенням набагато серйозніших хвороб, наприклад, висипного тифу або траншейної лихоманки.

     Розрізняють головний, платтяний та лобковий педикульоз, які передаються тісним контактом або через спільні речі (гребінці, білизну). Заразитися можуть усі, незалежно від рівня гігієни, а лікування включає спеціальні засоби та обробку оточення, оскільки воші поза тілом не живуть довго. 

Причини зараження:

-Тісний контакт «волосок до волоска» з інфікованою людиною.

-Використання спільних предметів побуту: гребінці, рушники, головні убори, одяг,    постільна білизна.

-Воші не передаються від тварин до людей і навпаки. 

Симптоми:

Сильний свербіж шкіри, особливо в ділянках потилиці та за вухами, через слину вошей.

Поява червоних плям (папул), розчухів, а в місцях розчісування — вторинних інфекцій (фурункули, імпетиго).

Виділення гнид (яєць), які щільно приклеєні до волосся біля кореня. 

Лікування:

 Використання спеціальних шампунів, лосьйонів, гребінців. Необхідно звернутися до лікаря. На даний час ефективними засобами боротьби з педикульозом включають наступні препарати: Перметрін, Малатіон, Пара-плюс, Сумитрін, Спрей-пакс, РІД, Борна мазь, Бутадіон, Параніт.

Заради власної турботи про себе необхідно дотримуватись правил гігієни:

-митися не рідше двох разів на тиждень, регулярно міняти натільну та постільну білизну, прати постіль за високої температури, гладити одяг, білизну та постіль, приділяючи особливу увагу швам та складкам;

-не передавати іншим і не користуватися самим чужими речами: від шпильки до рушника;

-постійно контролювати стан голови, при свербінні перевіряти всіх членів сім'ї;

-регулярно чистити верхній одяг та головні убори;

-систематично прибирати у будинку;

-систематичний контроль здоров’я дитини та старших членів сім’ї;

-правильно харчуватися, обов’язково збагатити раціон цінними вітамінами,        мінералами та мікроелементами.

        Розуміючи, звідки беруться воші та як їх ефективно вивести, можна мінімізувати ризик зараження та підтримувати середовище, вільне від вошей. Постійне інформування дітей, дорослих про заходи профілактики вошей може допомогти зменшити поширення вошей  у закладах освіти, лікарнях, сховищах, хостелах  та в місцях масового скупчення людей.