Заклад освіти: ОПОРНИЙ ЗАКЛАД МЕНСЬКА ГІМНАЗІЯ МЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (ОПОРНИЙ ЗАКЛАД МЕНСЬКА ГІМНАЗІЯ, МЕНСЬКА ГІМНАЗІЯ)

Юридична адреса:

ХОМЕНКО Тетяна Олексіївна

(найменування суб’єкта господарювання, місцезнаходження, телефон / П.І.Б. керівника)

Ідентифікаційний

код юридичної особи за ЄДРПОУ

2

5

9

3

2

3

5

4

Засновник юридичної особи

МЕНСЬКА МІСЬКА РАДА

Ідентифікаційний

код засновника юридичної особи за ЄДРПОУ

0

4

0

6

1

7

7

7

Юридична адреса

Поштовий

індекс

1

5

6

0

0

Чернігівська обл., Корюківський р-н, місто Мена,

Телефон

(046)443-40-12

вул. Героїв АТО, будинок 6

Факс

(область, район, населений пункт, вулиця, номер будинку, корпусу)

E-mail

[email protected]

Фактичне місцезнаходження

Поштовий

індекс

1

5

6

0

0

Телефон

(046)443-40-12

Чернігівська обл., Корюківський р-н, місто Мена,

Факс

вул. Героїв АТО, будинок 6

Е-mail

[email protected]

(область, район, населений пункт, вулиця, номер будинку)

Прізвище, ім’я, по батькові керівника закладу освіти

ХОМЕНКО

Тетяна Олексіївна

Строки проведення інституційного аудиту

29.04. – 12.05.2025

Розпорядчий документ, на виконання якого проводився інституційний

аудит

Наказ від 14.04.2025

№ 01-05/14

Реєстраційний номер акта, складеного за результатами проведення

інституційного аудиту

01-05/14-19/1

Загальна кількість працівників на день перевірки

114

З них педагогічних працівників

80

Загальна кількість здобувачів освіти на день перевірки

600

Вимога/правило

Опис досягнень закладу освіти і потреб у вдосконаленні освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти та рівні

оцінювання за вимогами

1.1. Забезпечення здорових, безпечних і комфортних умов навчання та праці

Територія закладу освіти є безпечною для навчання та відпочинку здобувачів освіти. Так, спостереження за освітнім середовищем показало, що територія закладу освіти огороджена парканом та є недоступною для несанкціонованого заїзду транспорту. Разом з тим в основному приміщенні закладу освіти організовано чергування працівників гімназії, що забезпечує недоступність приміщення для сторонніх осіб. Територія Бірківської філії теж огороджена парканом, у приміщенні на першому поверсі організовано чергування техпрацівників.

Під час інтерв’ю керівник гімназії зазначила, що огляд усієї території щодо її безпечності для учасників освітнього процесу здійснюється нею щоденно разом із завгоспом гімназії. У вечірній та нічний час забезпечено освітлення території гімназії.

Майданчик для здобувачів освіти початкової школи облаштований

для відпочинку, однак відсутнє спортивне обладнання, що відповідає віковим особливостям учнів початкових класів та відсутні тіньові навіси або альтанки на території закладу освіти. Для проведення уроків фізичної культури заклад освіти використовує спортивні майданчики з трав’яним та штучним покриттям, які розташовані на території гімназії. Спортивне обладнання, яке знаходиться на спортивних майданчиках надійно закріплене, проте на майданчику з трав’яним покриттям – потребує фарбування. Спортивний майданчик Бірківської філії теж потребує оновлення.

Варто зазначити, що частина навчальних кабінетів для здобувачів освіти початкової школи розташована на першому поверсі центрального корпусу гімназії і є доступною для користування здобувачами освіти інших вікових груп, але частина кабінетів розміщена в окремому приміщенні і є не прохідною.

Під час спостереження за освітнім середовищем було відзначено, що територія перед фасадом основної будівлі є чистою, охайною. Відсутнє нагромадження сміття та будівельних матеріалів, немає колючих кущів та сухостійних дерев. Територія озеленена: є парк та фруктовий сад. Разом з тим покриття пішохідних доріжок потребує оновлення. Слід зазначити, що за результатами анкетування переважна більшість батьків (81%) та більшість учнів (70%) задоволені облаштуванням території закладу освіти.

Водночас у приміщенні гімназії відсутнє контрастне, рельєфне маркування на стінах та підлозі, контрастне маркування ділянки поручня, які відповідають першій та останній сходинці маршу та відсутнє маркування контрастними рельєфними лініями пішохідних зон. Наявна візуалізація призначення приміщень, є вказівники. Коридори, міжсходові клітини не захаращені. У коридорах гімназії на кожному поверсі наявні плани евакуації. Перший поверх будівлі доступний для маломобільної категорії людей: наявний приставний пандус та стаціонарно закріплений поручень. Проте доступ маломобільної категорії людей до другого та третього поверхів не забезпечений. Водночас на другому поверсі облаштовано санітарну кімнату для осіб з ООП, але доступ до цієї кімнати та її площа не забезпечує вільне переміщення особи на візку. У Бірківській філії можливий доступ маломобільних осіб лише до першого поверху.

У приміщенні гімназії сигнал про небезпеку подається за допомогою дзвоника. Є система охорони. Є кнопка охорони. Цілодобово у вихідні дні організовано чергування охоронців.

У будівлі закладу освіти облаштовано 3 найпростіші укриття та 1 – протирадіаційне. В одному укритті проведено капітальний ремонт, а в трьох інших – поточний ремонт. В укриттях є всі необхідні меблі, облаштовано простір для проведення навчальних занять, є туалетні кімнати, водопостачання та водовідведення, інтернет та автономне

енергоживлення, яке забезпечують сонячні панелі та акумулятори, є

обігрів та вентиляція.

Укриття забезпечено достатньою кількістю ємностей з питною та технічною водою, контейнерами для зберігання, засобами надання медичної допомоги та первинними засобами пожежогасіння. Варто зазначити, що спроможність укриття достатня для організації очної форми навчання. У приміщенні початкової школи укриття відсутнє, тому діти разом із педагогами переходять до укриття основної будівлі. Одне найпростіше укриття доступне для людей з обмеженими можливостями: облаштоване стаціонарним пандусом, приміщеннями, які розраховані на пересування маломобільних груп людей, та обладнаною санітарною кімнатою. Під час анкетування виявлено, що більшість опитаних батьків (74%) та переважна більшість учнів (77%) вважають, що укриття відповідає вимогам безпеки та гігієни.

Під час спостереження за освітнім середовищем виявлено, що в гімназії забезпечується повітряно-тепловий режим навчальних приміщень, який відповідає санітарним нормам. Здійснюється щоденне вологе прибирання всіх приміщень згідно з санітарними вимогами, провітрювання класних кімнат. Санітарні вимоги щодо режиму освітлення всіх приміщень виконуються. Проте в деяких класних кімнатах світильники потребують заміни. За результатами анкетування з’ясовано, що переважна більшість батьків (79%) та більшість учнів (70%) задоволені температурним режимом закладу освіти. Питний режим здобувачів освіти забезпечується за рахунок кулерів та індивідуальних пляшок з водою, які кожен учень приносить з собою.

В основній будівлі гімназії лише на першому поверсі облаштовано санітарні вузли для учнів (окремо для хлопчиків та дівчаток), які забезпечені електросушарками, диспенсерами з рідким милом. У санітарних вузлах облаштовано умивальники з холодною проточною водою. Також на першому поверсі облаштовано окрему туалетну кімнату для педагогічних працівників, в якій є в наявності туалетний папір, диспенсер з рідким милом. Санітарні вузли прибираються з використанням дезінфікуючих засобів після кожної перерви і щоденно в кінці робочого дня. Слід зауважити, що за результатами анкетування більшість батьків (69%) задоволена чистотою та облаштуванням туалетних кімнат, проте переважна більшість опитаних учнів (62%) незадоволена чистотою та облаштуванням туалетних кімнат.

Це вказує на недостатній контроль з боку керівництва гімназії за дотриманням чистоти та облаштування санітарних вузлів закладу освіти.

У закладі освіти забезпечується оптимальне використання приміщень і комплектування класів з урахуванням кількості учнів, їх особливих освітніх потреб, площі приміщень. Це підтверджує під час інтерв’ю і керівник закладу освіти. За результатами спостережень за освітнім  середовищем  з’ясовано,  що  кількість  учнів  гімназії  не

перевищує  проєктної  потужності  закладу  освіти.  Усі  навчальні

приміщення використовуються в освітньому процесі. За наявності відповідної кількості учнів класи діляться на групи для вивчення окремих предметів. Однак прослідковуються диспропорції кількості учнів у класах однієї паралелі.

У гімназії облаштовано вчительську та персональні робочі місця для педагогічних працівників, а також окремі кімнати для відпочинку вчителів та технічного персоналу. Для учнів різних вікових категорій облаштовані спільні місця для відпочинку, що підтверджує керівник в опитувальному аркуші. Так, у коридорах закладу освіти наявні місця відпочинку (на кожному поверсі та у вестибюлі є місця для сидіння – м’які диванчики) та осередки для активного відпочинку учнів (на другому та третьому поверхах встановлені тенісні столи).

За результатами спостереження за освітнім середовищем, під час вивчення документації та за підсумками інтерв’ю з керівником гімназії встановлено, що заклад освіти забезпечений навчальними приміщеннями з відповідним обладнанням, яке необхідне для реалізації освітньої програми закладу освіти. Так, для надання освітніх послуг обладнано 40 навчальних предметних кабінетів, з них 36 – мають сучасне обладнання для візуалізації (проєктори з екранами, 6 інтерактивних панелей, SMART-панель, телевізори). Чотири кабінети інформатики забезпечені комп’ютерною технікою. Обладнано кабінети української мови і літератури, англійської мови, біології, хімії, фізики, географії. Наявні майстерні, кабінет психологічної служби, кабінет безпеки. Усі кабінети початкової школи оснащені сучасними засобами навчання та обладнанням відповідно до вимог НУШ. Але потребують оновлення кабінети фізики, хімії, біології, географії, математики. Також потребує оновлення обладнання майстерень.

У закладі освіти відсутня актова зала та STEM-лабораторія. Гімназію підключено до мережі Інтернет. Усі навчальні приміщення забезпечені доступом до мережі Інтернет, що дає можливість використовувати електронні освітні платформи, можливості мережі під час підготовки та проведення навчальних занять. Користування мережею Інтернет не є безпечним, адже попри те, що встановлено антивірусне програмне забезпечення, доступними залишаються сайти з небажаним змістом.

У закладі освіти наявне окреме приміщення, де обладнано кабінет будови й експлуатації транспортних засобів категорії С1 та охорони праці, кабінет будови та експлуатації транспортних засобів категорії В, А, кабінет правил дорожнього руху, кабінет автотренажерів, лабораторія навчальних занять з підготовки водіїв транспортних засобів, майданчик для початкового навчання водінню. У гімназії функціонує майстерня для обробки текстильних матеріалів (для дівчат), яка розташована в приміщенні початкової школи.

Для осіб з особливими освітніми потребами обладнано ресурсну кімнату, кімнату для проведення занять з ЛФК, соціально-побутову 

кімнату.

Керівництвом закладу освіти вживаються заходи для покращення матеріального стану навчальних приміщень.

В освітньому процесі використовуються 59 персональних комп’ютерів, 77 портативних ПК, 20 планшетів.

У закладі освіти функціонує дві спортивні зали: для учнів початкової школи в окремому приміщенні та в основному корпусі – для всіх вікових категорій учнів. Спортивна зала основного корпусу закладу освіти забезпечена відповідним обладнанням та інвентарем для занять фізичною культурою. Усі спортивні знаряддя надійно закріплені та безпечні для занять, але приміщення потребує поточного ремонту. Спортивна зала для початкової школи потребує ремонту та доповнення спортивним обладнанням.

Під час інтерв’ю керівником гімназії зазначено, що існує потреба в додаткових приміщеннях для організації освітнього процесу, а саме: в облаштуванні ще однієї спортивної зали. За словами керівника аби в подальшому заклад освіти мав змогу функціонувати як ліцей, потрібно відремонтувати приміщення для облаштування гуртожитку.

У закладі освіти актова зала переобладнана під їдальню. Проводяться ремонтні роботи для облаштування частини цього приміщення під хаб (для проведення позакласних заходів).

Під час інтерв’ю керівник закладу освіти зазначає, що в гімназії створена служба з охорони праці, яка діє відповідно до розробленого положення та відповідного плану; проводяться інструктажі з техніки безпеки з учнями, працівниками. Керівництво гімназії раз на три роки проходить курси з охорони праці та безпеки життєдіяльності, що підтверджується відповідними документами про проходження навчання. Інші відповідальні працівники (інженер з охорони праці, завгосп, електрик) теж проходять відповідні курси.

Під час вивчення документації виявлено, що відповідні інструктажі зі здобувачами освіти проводяться на початку і в кінці навчального року та, за необхідності, упродовж року з фіксацією в журналах реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності, у класних журналах на відповідних сторінках. Програми вступного інструктажу з охорони праці та первинного інструктажу з охорони праці на робочому місці затверджені відповідним наказом керівника (від 25.03.2023 № 49).

Інструкції з охорони праці для всіх професій і видів робіт переглядаються раз на три роки для робіт підвищеної небезпеки, на п’ять років – для інших робіт (наказ від 01.05.2024 № 54 «Про перегляд інструкцій з охорони праці за професіями і посадами»).

Річним планом роботи закладу освіти передбачені навчання, інструктажі та перевірки знань з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки. Водночас під час опитування

менше  чверті (22%)  опитаних  здобувачів  освіти  відзначили,  що

проведення інструктажів із залученням спеціальних служб здійснюється регулярно, більше половини учнів (58%) вважають, що це відбувається регулярно під час занять, кожен шостий опитаний учень зазначив, що в поодиноких випадках, а 8 учнів (5%) вважають, що в закладі освіти їх про це не інформують взагалі. Водночас переважна більшість педагогів (97%) відзначили регулярність проведення навчання та інструктажів з охорони праці, безпеки життєдіяльності та пожежної безпеки. Проте 2% вчителів вказали, що навчання не проводяться, а лише інструктажі.

Під час спостереження за освітнім середовищем виявлено, що всі кабінети підвищеного ризику мають акти-дозволи на проведення занять, інструкції з безпеки життєдіяльності та пожежної безпеки. У коридорах гімназії розміщені стенди з безпеки життєдіяльності.

Учасники освітнього процесу дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій. Разом з тим спостереження за навчальними заняттями показали, що переважна більшість педагогічних працівників, за потреби, проводять відповідні інструктажі на початку занять. Це свідчить про обізнаність учасників освітнього процесу з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки.

Під час вивчення документації з’ясовано, що всі педагогічні працівники мають сертифікати про проходження навчальних курсів та володіють навичками з надання домедичної допомоги. Результати анкетування показали, що переважна більшість педагогічних працівників (97%) володіє навичками надання домедичної допомоги. Усі педагогічні працівники зазначили, що знають порядок реагування на випадки травмування або погіршення самопочуття учнів і працівників під час освітнього процесу.

Водночас річним планом роботи закладу освіти не передбачено навчання/інструктажі педагогічних працівників з питань надання домедичної допомоги.

Під час інтерв’ю з керівником гімназії та при вивченні документації з’ясовано, що в закладі освіти розроблено алгоритм дій у разі нещасного випадку чи раптового погіршення їх стану здоров’я, що під час анкетування підтверджують усі педагогічні працівники.

Під час спостереження за освітнім середовищем встановлено, що організація харчування в закладі освіти переважно сприяє формуванню культури здорового харчування.

У закладі освіти організоване гаряче харчування здобувачів освіти та педагогічних працівників. Їдальня на 300 посадкових місць знаходиться в окремому крилі основної будівлі гімназії, яка переобладнана з актової зали. В обідній залі встановлено три рукомийники, два електрорушники, наявні диспенсори з рідким милом.

Обідня зала укомплектована новими столами та стільцями.

Під час інтерв’ю керівник закладу освіти зазначає, що проблемою з питань організації харчування в гімназії є те, що в холодну пору року інколи порції можуть бути холодними, тому є потреба в придбанні мармітів для забезпечення підігріву готових страв. Керівник зазначила, що для покращення умов, асортименту та якості харчування керівництво закладу освіти намагається провести поточний ремонт їдальні. Харчоблок відремонтований повністю, закуплене нове обладнання, замінений посуд.

Проте під час сервірування столу на сніданок учням були запропоновані ложки замість виделок, серветки, пиріжкові тарілки в сервірування не входили.

Приміщення їдальні, столи, стільці, поверхні для готових страв регулярно миються та обробляються антисептичними засобами. Разом з тим під час анкетування виявлено, що переважна більшість опитаних батьків (88%) та більшість опитаних учнів (65%) задоволені чистотою та облаштуванням їдальні.

Для всіх учасників освітнього процесу доступне щоденне меню , яке розміщується на стенді в їдальні, чотиритижневе сезонне меню в наявності в керівника закладу освіти, медичної сестри та кухарів. Керівництво закладу освіти та медична сестра щоденно здійснюють контроль за якістю харчування. В асортименті їдальні відсутні вироби, що заборонені до реалізації в закладах освіти. Однак у закладі освіти відсутня візуалізація матеріалів, що популяризують здорове харчування, культуру харчування. Водночас у річному плані роботи гімназії не передбачені конкретні заходи, спрямовані на розвиток культури здорового харчування в учнів та працівників закладу освіти. Під час анкетування 44% опитаних учнів стверджують, що отримують інформацію про правила поведінки під час прийому їжі на початку та періодично впродовж навчального року, кожен четвертий учень- респондент – лише на початку навчального року, а майже третина здобувачів освіти (32%) вказують, що таку інформацію взагалі не отримують. Отже, є потреба в додаткових заходах, спрямованих на розвиток культури здорового харчування як в учнів так і в працівників закладу освіти.

Зі слів керівника гімназії вживаються заходи для покращення умов, асортименту та якості харчування, а саме: систематично ведеться контроль за якістю приготування страв. Затверджено чотиритижневе сезонне меню. Усі діти харчуються за рахунок місцевого бюджету. За результатами анкетування більшість опитаних педагогічних працівників (64%) та половина учнів вважають, що їжа в їдальні смачна та різноманітна. Водночас майже кожен п’ятий з опитаних учнів (23%) вказує, що їжа несмачна, а 27% опитаних учнів в шкільній їдальні не харчуються.

Більшість  опитаних  батьків  (65%)  зазначили,  що  їхня  дитина

харчується в їдальні, 15% батьків – іноді харчується, а кожен п’ятий

опитаний батько вказує, що його дитина не харчується в їдальні. Водночас більшість опитаних батьків (72%) задоволені якістю харчування, а решта (28%) – незадоволені. Причини незадоволення батьки визначають такі, як: несмачні страви (84%); відсутність свіжих овочів і фруктів (26%); не влаштовує режим харчування (8%); неврахування наявності в дитини особливих харчових/дієтичних потреб (5%).

Це свідчить про недостатньо організовану роботу з боку керівництва гімназії щодо вивчення запитів та побажань усіх учасників освітнього процесу при організації харчування.

Під час спостереження за освітнім середовищем з’ясовано, що у всіх класних кімнатах наявне Wi-Fi покриття. Проте в закладі освіти не встановлений контроль за безпечним користуванням мережею Інтернет, що під час інтерв’ю підтверджує керівник гімназії. За результатами опитування більше половини опитаних здобувачів освіти (55%) стверджують, що поінформовані та дотримуються правил безпечного використання мережі Інтернет. Разом з тим більше третини опитаних здобувачів освіти (36%) стверджують, що інформацію про безпечність інтернету отримують лише під час навчальних занять з інформатики, а 10% учнів стверджують, що в гімназії жодних заходів з безпечного користування Інтернетом не проводилося. Більшість опитаних батьків (73%) стверджують, що з ними постійно проводиться профілактична робота щодо попередження кібербулінгу та безпечного використання мережі Інтернет (71%).

Це свідчить про недостатню роботу щодо інформування учасників освітнього процесу про безпечне використання мережі Інтернет.

За інформацією, зазначеною в опитувальному аркуші, у гімназії проводяться адаптаційні заходи для учнів та педагогічних працівників.

З інтерв’ю із заступниками керівника закладу освіти з’ясовано, що з метою адаптації та інтеграції учнів до освітнього процесу, у гімназії практикують спостереження, анкетування учнів. В інтерв’ю практичний психолог зазначив, що проводить психологічну діагностику, надає консультації учням та їхнім батькам.

Переважна більшість опитаних педагогів стверджують, що в закладі освіти проводяться заходи, які допомагають педагогічним працівникам адаптуватися до змін умов праці, а саме: проводиться індивідуальна робота з керівництвом та/або практичним психологом (53%), обговорюються зміни в освітній політиці, проводяться психологічні тренінги з аналізом педагогічних ситуацій (74%), а також заходи, спрямовані на формування команди та взаємин у колективі (61%).

Водночас під час анкетування 42% батьків учнів вказали на те, що їхні діти мали зниження успішності з навчальних предметів, більше третини батьків (36%) зазначили, що діти втрачають інтерес до навчання, 17% батьків-респондентів визначають проблеми у своєї

дитини через конфлікти/погіршення взаємин з однокласниками та з

учителями.  Це  свідчить  про  недостатньо  налагоджену  роботу  з адаптації та інтеграції учнів до освітнього процесу.

1.2. Створення освітнього

середовища, вільного від будь- яких форм насильства та дискримінації

За результатами вивчення документації з’ясовано, що в закладі освіти розроблено відповідно до результатів моніторингу стану освітнього середовища, схвалено на засіданні педагогічної ради (протокол від 29.08. 2024 № 12) та оприлюднено на вебсайті гімназії План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) (далі – План заходів), Порядок подання заяв або повідомлень про випадки булінгу та їх розгляду. Заходи щодо виявлення та запобігання проявам насильства проводяться відповідно до плану роботи гімназії. Проте відсутні рішення педагогічної ради щодо аналізу ефективності виконання Плану заходів.

Під час інтерв’ю керівник закладу освіти та заступники керівника зазначили, що в гімназії проводяться заходи із запобігання та протидії булінгу (цькуванню), а саме: години спілкування, індивідуальна робота класного керівника з дітьми та їхніми батьками, практичного психолога. Залучаються, за потреби, заступники та керівник закладу освіти. Запрошуються представники з ювенальної поліції, питання висвітлюється на батьківських зборах. Представник учнівського самоврядування під час інтерв’ю зазначає, що в закладі освіти організовується тиждень «Протидія булінгу», флешмоб «Долоньки доброти», проводяться бесіди з учнями під час уроків. Працює

«Шкільна служба порозумінь», яка вирішує проблеми і конфліктні ситуації між учнями. Разом з тим представник учнівського самоврядування підтверджує участь у розробленні відповідного Плану заходів.

У закладі освіти реалізуються заходи із запобігання проявам дискримінації. Так, у річному плані роботи гімназії наявні заходи з питань запобігання та протидії проявам насильства та дискримінації, що сплановані із залученням представників правоохоронних органів. Під час інтерв’ю з практичним психологом з’ясовано, що в його плані роботи передбачені бесіди, тренінги та індивідуальне консультування в разі звернення учнів чи педагогів, спостереження за учнями під час перерв, організація тематичних тижнів «Тиждень толерантності», флешмоби, консультативна допомога батькам щодо виховання толерантності в дітей. Разом з тим переважна більшість педагогічних працівників під час опитування зазначають, що для запобігання проявам дискримінації між учасниками освітнього процесу власним прикладом навчають дітей толерантному ставленню та взаємоповазі (79%), створюють в класі атмосферу рівності, доброзичливості, взаємоповаги (85%). Більшість педагогів (74%) проводять класні години, бесіди з учнями. Майже половина вчителів (46%) вказують, що проводять інформаційно-просвітницькі заходи для батьків учнів, що підтверджує більшість опитаних батьків здобувачів освіти. Так, 69%

батьків  зазначають,  що  заклад  освіти  інформує  їх  про  шляхи

запобігання та подолання дискримінації, а 72% – інформовані про попередження та способи протидії насилля над дитиною. Водночас переважна більшість учнів (81%) під час анкетування зазначили, що інформацію про булінг (цькування), інші форми насильства отримують від вчителів, класних керівників; половина учнів-респондентів – від практичного психолога, більше половини (54%) – з інтернету, соціальних мереж, 29% – від працівників поліції, соціальних служб та батьків, 28% – з інформаційних стендів закладу освіти, 19% – від однолітків та друзів, 11% – із вебсайту гімназії. Проте п’ятеро опитаних здобувачів освіти (3%) зазначили, що нічого про це не знають. Отже, є потреба в додаткових заходах та формах інформування здобувачів освіти з питань запобігання та протидії булінгу (цькування) та інших форм насильства.

За результатами анкетування встановлено, що всі педагогічні працівники дотримуються прав та норм, фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки учасників освітнього процесу. Усі опитані педагогічні працівники вважають, що в закладі освіти наявні безпечні умови навчання та праці, міжособистісна взаємодія є комфортною, що сприяє емоційному благополуччю педагогів, учнів та їхніх батьків. На думку всіх опитаних учителів у гімназії відсутні будь- які прояви насильства та наявні достатні ресурси для їх запобігання. Кожен педагог вільно може висловити власну думку під час обговорення питань. Переважна більшість учителів-респондентів (98%) вказують на відсутність тиску керівництва на педагогічних працівників; 92% – зазначають, що в гімназії діє система психологічної допомоги для педагогів, а 81% – відмічають особистісно-довірливе спілкування в колективі. Проте кожен п’ятий педагог вказує на прояв неуважності керівництва гімназії до прохань та ігнорування їх особистих проблем.

За результатами анкетування менше половини учнів йдуть до школи в піднесеному настрої (41%), з чим згодні більшість опитаних батьків (61%). Разом з тим більшість батьків (73%) зазначають, що їхня дитина з радістю та гордістю розповідає про свої успіхи в гімназії. Водночас відсутнє бажання ходити до школи більше ніж у третини опитаних здобувачів освіти (38%), що підтверджують 11% опитаних батьків. А 19% здобувачів освіти йдуть до школи в пригніченому настрої через проблеми у взаєминах з однокласниками, про що зазначають і 16% батьків. А ще 16% опитаних учнів неохоче йдуть до школи через упереджене ставлення з боку вчителів, що підтверджують 15% батьків- респондентів. Крім того 18% учнів відчувають упереджене ставлення з боку керівництва гімназії, з чим погоджується 9% батьків. Разом з тим 43% здобувачів освіти зазначають про відсутній інтерес до навчання та його результатів, що відмічає кожен четвертий опитаний батько.

Слід зазначити, що двоє опитаних батьків стверджують, що на їхню дитину здійснюється постійний психологічний тиск з боку вчителів

або керівництва гімназії, а 5% батьків вказують, що це здійснюється часто. Водночас четверо батьків зазначають про випадки образливої поведінки, приниження з боку однокласників до їхньої дитини на постійній основі, а 4% – зазначають, що такі випадки виникають часто. Це свідчить про потребу у проведенні заходів, спрямованих на запобігання проявам насильства та створення безпечного освітнього середовища, здійсненні аналізу мікроклімату в класних колективах.

Керівництво та педагогічні працівники закладу освіти обізнані з ознаками булінгу (цькування), іншого насильства та запобігання йому. Це підтверджує переважна більшість педагогічних працівників (93%) під час анкетування. Разом з тим заступники керівника закладу освіти під час інтерв’ю зазначають, що в гімназії здійснюється робота для попередження насильства та/або раннього виявлення його ознак, а саме: практичним психологом проводиться спостереження за учнями, які схильні до правопорушень, організовується інформаційна кампанія з вищезазначеного питання, здійснюється індивідуально-виховний вплив класного керівника, вчителя, створена рада профілактики, проводяться зустрічі з представниками ювенальної поліції, тиждень правознавства.

Заклад освіти співпрацює з представниками правоохоронних органів з питань запобігання та протидії булінгу (цькуванню). Так, річним планом роботи гімназії передбачено заходи з протидії булінгу із залученням представників правоохоронних органів. Заступники керівника гімназії під час інтерв’ю підтвердили постійну участь представників ювенальної поліції у вищезазначених заходах. Переважна більшість опитаних педагогів (95%) вказали на системну співпрацю з представниками правоохоронних органів з питань запобігання та протидії булінгу (цькуванню).

У закладі освіти оприлюднено на інформаційному стенді та вебсайті Правила поведінки для учнів, спрямовані на формування позитивної мотивації в поведінці учасників освітнього процесу та реалізацію підходу, заснованого на правах людини.

Під час інтерв’ю із заступниками керівника закладу освіти встановлено, що ознайомлення учасників освітнього процесу з Правилами поведінки, прийнятими в гімназії, відбувається за участі класних керівників та чергових учителів, наявні брошури у кожному класі. Проводяться індивідуальні бесіди з учнями, бесіди з батьками, у складних випадках проводиться засідання ради профілактики із залученням представників ювенальної поліції.

За результатами анкетування, більшість опитаних батьків (87%) ознайомлені з Правилами поведінки, що діють у закладі освіти. Водночас 7% батьків вважає, що існуючі правила порушують права дитини, а 6% – нічого не знають про правила поведінки в закладі освіти.   Більше   половини   педагогічних   працівників   (56%)

підтверджують,  що  правила  поведінки  розроблені  й  учасники

освітнього процесу їх дотримуються. Проте 44% опитаних вчителів схильні до думки, що учні не завжди дотримуються цих правил. Більшість здобувачів освіти (68%) ознайомлені з правилами та дотримуються їх, проте 18% учнів зазначили, що з правилами ознайомлені та не дотримуються їх, а 7% учнів-респондентів нічого не відомо про правила. Водночас в інтерв’ю представником учнівського самоврядування було зазначено, що в закладі освіти запроваджено чергування на перервах, спостереження за поведінкою учнів.

Варто зазначити, що під час інтерв’ю практичні психологи відмічають, що запобігають порушенню правил, етичних норм та образливої поведінки учасниками освітнього процесу шляхом проведення групової профілактичної роботи, просвіти, індивідуальних бесід. Під час спостереження за освітнім середовищем випадків образливої поведінки, проявів фізичного або психологічного насильства не виявлено.

Вивчення документації показало, що ведеться щоденний облік за відвідуванням учнями школи. Класні керівники забезпечують контроль щодо відсутності дітей. Періодично, на основі результатів аналізу, приймаються відповідні управлінські рішення (наказ від 23.12.2024

№ 164). Варто зазначити, що під час інтерв’ю заступники керівника закладу освіти зазначають, що відсутність учнів на навчальних заняттях відмічається в електронних класних журналах. Пропуски занять обговорюються з батьками здобувачів освіти. У разі пропуску занять учнями без поважних причин заклад невідкладно повідомляє службу у справах дітей. Пропусків занять здобувачами освіти через прояви булінгу (цькування), дискримінації, насильства не зафіксовано.

Разом з тим більше половини опитаних педагогів (66%) та переважна більшість батьків (73%) під час анкетування стверджують, що не зверталися з приводу випадків булінгу (цькування) до керівництва закладу, бо таких випадків не було. Водночас 15% батьків та 31% педагогічних працівників зверталися з приводу випадків булінгу (цькування) і стверджують, що проблема вирішувалася конструктивно й подібних випадків більше не траплялося. Проте 8% батьків та двоє опитаних педагогів під час анкетування зазначили, що реакція на звернення була формальною, а 4% опитаних батьків вказали, що звернення не було розглянуто. Це свідчить про недостатньо організовану роботу в закладі освіти з питань протидії проявам булінгу (цькуванню).

Під час анкетування менше половини опитаних учнів (49%) вказали, що не потерпали від булінгу (цькування), а 46% – не були свідками випадків булінгу. Разом з тим кожен четвертий опитаний учень за допомогою з цього питання звертався до класного керівника, 14% учнів – до директора закладу освіти та практичного психолога, 8% учнів – до заступників директора, 9% учнів – до однокласників, а 10%

дітей ні до кого не зверталися. Більше половини опитаних учнів (53%)

стверджують, що після розгляду звернення булінг припинився. Кожен п’ятий – зазначає, що звернення було розглянуто, але булінг припинився на певний час. Однак 19% учнів-респондентів зазначили, що після звернення заходів реагування не було вжито. Семеро учнів стверджують, що питання було розглянуто, але цькування не припинилося. Такі розбіжності можуть свідчити або про наявність випадків булінгу в закладі освіти, або про неповне розуміння учасниками освітнього процесу поняття, видів, проявів булінгу.

Майже всі опитані здобувачі освіти (95%) відповіли, що фактів економічного насильства в закладі освіти не зазнавали. Проте восьмеро здобувачів освіти зазначають, що з ними траплялися випадки економічного насильства (5%). Троє учнів зазнавали його від однокласників та заступника директора, четверо – від директора та класного керівника, один учень – від інших учнів гімназії. Психологічного насильства за останній рік зазнавали 18% опитаних здобувачів освіти від учителів (39%), інших учнів гімназії (32%), однокласників (29%), директора закладу освіти (23%), класного керівника та батьків інших учнів (13%), заступників директора (7%). Майже всі опитані учні (94%) відповіли, що випадків фізичного насильства з ними не траплялося. Але п’ятеро учнів зазначили, що зазнавали фізичного насильства від однокласників, від інших учнів школи, а один учень стверджує, що зазнавав такого насильства від директора, заступника директора, класного керівника, учителів, від технічного персоналу школи та батьків інших учнів. Це свідчить про те, що в закладі освіти проводиться недостатня інформаційно- роз’яснювальна робота з педагогічними працівниками, батьками учнів та здобувачами освіти з даного питання.

Під час інтерв’ю з’ясовано, що практичним психологом гімназії вживаються заходи для попередження проявів насильства: розроблена відповідна документація, ведеться спостереження за учнями які схильні до проявів насильства, проводяться виховні заходи, бесіди, тренінги для учнів про види насильства, їх наслідки, способи захисту та звернення за допомогою. Розпочала роботу «Шкільна служба порозуміння».(вирішення конфліктних ситуацій, які виникають між учнями). У гімназії створена рада профілактики. Випадків насильства та звернень від учнів школи не зафіксовано.

Дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах, за словами практичного психолога, надається різнопланова допомога, спрямована на підтримку їхнього соціального, емоційного та особистісного благополуччя, а також захист їхніх прав.

За результатами анкетування учасників освітнього процесу з’ясовано, що менше половини педагогічних працівників (36%) не зверталися за допомогою до психолога. Разом з тим більшість (61%) – зверталися та отримали кваліфіковану допомогу або консультацію.

Переважна  більшість  здобувачів  освіти  (77%)  не  зверталися  за

допомогою до практичного психолога. Зверталися та отримали кваліфіковану допомогу або консультацію 17% учнів-респондентів. Не отримали допомоги від психолога 6% опитаних здобувачів освіти. Разом з тим переважна більшість опитаних батьків (85%) не мали потреби звертатися за допомогою до практичного психолога.

Отже, політика запобігання булінгу (цькування) у закладі освіти не має комплексного підходу щодо охоплення всіх учасників освітнього процесу. Прослідковується потреба в системності, особливо в аспектах інформування учасників освітнього процесу про різновиди насильства та їхні особливості, моніторингу психологічної атмосфери в закладі

освіти та реагування на результати цього моніторингу.

1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору

За результатами спостереження за освітнім середовищем з’ясовано, що в закладі освіти забезпечено безперешкодний рух територією та безбар'єрний доступ до основного приміщення гімназії. Дверний прохід основного корпусу гімназії забезпечує можливість проїзду візком. Однак стаціонарний пандус встановлено лише в одному з укриттів. Наявний переносний пандус забезпечує можливість проїзду візком для маломобільних осіб лише на перший поверх основної будівлі гімназії. Проте доступ між поверхами не забезпечено, що підтверджує і керівник закладу освіти під час інтерв’ю. Разом з тим на другому поверсі основної будівлі гімназії пристосована санітарна кімната для осіб з ООП, яка не має широкого проходу та достатньої площі для використання маломобільними особами. В одному з укриттів гімназії наявна облаштована туалетна кімната для учасників освітнього процесу з ООП. Відсутнє контрастне, рельєфне маркування на стінах та підлозі, маркування ділянки поручня, які відповідають першій та останній сходинці маршу.

Водночас у навчальних кабінетах достатньо місця для вільного та зручного переміщення та користування меблями. Проте висота учнівських столів і стільців регулюються не у всіх класних кімнатах. Шафи, полиці, стелажі надійно закріплені.

У закладі освіти організовано роботу шести інклюзивних класів, в яких навчається 12 дітей з ООП. На кожен інклюзивний клас призначено асистента вчителя. Укладено цивільно-правові угоди з фахівцями для проведення корекційно-розвиткових та психолого- педагогічних занять з дітьми з ООП. Створені команди психолого- педагогічного супроводу для учнів з ООП з залученням фахівців інклюзивно-ресурсного центру та батьками/законними представниками дітей. Наявні протоколи засідань команд психолого-педагогічного супроводу. Для кожного учня з ООП розроблені індивідуальні програми розвитку за участі батьків.

В інтерв’ю практичний психолог зазначила, що вона входить до складу команди психолого-педагогічного супроводу, бере участь у розробці та перегляді індивідуальної програми розвитку дитини з

ООП, оцінюванні рівня досягнутих результатів дитини з ООП після

виконання індивідуальної програми розвитку. У разі потреби заклад освіти співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого- педагогічного супроводу дітей з ООП.

Під час спостереження за освітнім середовищем та інтерв’ю із заступниками керівника з’ясовано, що в закладі освіти наявна ресурсна кімната, облаштована кімната соціально-побутового орієнтування, кабінет психологічної реабілітації, кабінет ЛФК з необхідним обладнанням, разом з тим існує потреба в допоміжних засобах навчання: комп’ютерні програми (з урахуванням індивідуальних потреб дитини з ООП), що використовуються під час проведення навчальних занять, меблі спеціального призначення, площинні та об’ємні муляжі, моделі звукові та інтерактивні, обладнання для забезпечення корекції мовлення, обладнання для кабінету психологічної реабілітації. Заступник керівника закладу освіти зазначає, що надає методичну підтримку/допомогу педагогічним працівникам закладу освіти з питань організації інклюзивного навчання, з питань адаптації/модифікації навчальних програм, з підбору завдань, методів і форм роботи.

Разом з тим результати спостережень за навчальними заняттями показали, що в інклюзивних класах педагогічні працівники не завжди застосовують необхідні форми й методи роботи з дітьми з ООП, не добирають види діяльності, що відповідають індивідуальним можливостям дитини з ООП, не враховують темп сприйняття інформації та навчального матеріалу. Під час спостережень за співпрацею між вчителями та асистентами вчителів під час навчального заняття встановлено, що узгодження спільних дій, чіткий розподіл ролей та обов’язків, ефективна взаємодія та комунікація спостерігається у 37% випадків, 42% випадків показують, що учнів з ООП навчає лише вчитель, роль асистента є допоміжною, у 21% випадків навчання учнів з ООП є повністю в компетенції асистента вчителя, учитель займається рештою учнів класу. Під час інтерв’ю практичні психологи закладу освіти відповіли, що надають консультативну допомогу/рекомендації учасникам освітнього процесу з питань навчання осіб з ООП щодо, а саме: особистісного розвитку, організації освітнього процесу, ознайомлення з основними закономірностями та умовами розвитку/визначення динаміки змін дитини, залучення дітей/дитини з ООП до різних активних заходів, емоційної підтримки, вирішення конфліктних ситуацій, формування психологічної готовності учасників освітнього процесу до взаємодії в інклюзивному середовищі.

У закладі освіти забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу для дітей з ООП, однак педагогічні працівники не завжди застосовують необхідні форми й методи роботи з цими дітьми.

В  освітньому  процесі  гімназії  формуються  навички  здорового

способу життя та екологічно доцільної поведінки в здобувачів освіти.

Так, за результатами спостереження за освітнім середовищем з’ясовано, що в закладі освіти здійснюється озеленення пришкільної території  та  класних  кімнат  запроваджено  шкільну  політику

«мінімізації» відходів та сортування сміття (наявні сортувальні баки).

Елементи, що зацікавлюють здобувачів освіти до пізнавальної діяльності, сприяють формуванню ключових компетентностей наявні в більшості навчальних приміщень закладу освіти. Матеріально-технічна база класів початкової школи сприяє пізнавальній активності учнів, оволодінню ключовими компетентностями. У початкових класах створені осередки для навчальної, художньо-творчої діяльності, осередок для гри, осередок учителя. На поверхах, у коридорах, навчальних кабінетах наявна візуалізація на стінах, інформаційні стенди.

Водночас майже всі опитані здобувачів освіти (94%) стверджують, що під час навчання, мультимедійне обладнання, комп’ютерна техніка використовуються часто. 40% опитаних учнів вказують на часте використання лабораторного обладнання. Більшість здобувачів освіти (82%) підтверджують постійне, або часте використання мережі Інтернет під час навчання, що підтверджують 67% педагогів. Менше половини здобувачів освіти (43%) і така ж кількість педагогів вказують на візуалізацію інформації (муляжі, макети, колекції).

У закладі освіти облаштовано бібліотеку. Під час інтерв’ю керівник закладу освіти зазначила, що бібліотека використовується учнями для позакласного читання та отримання підручників і літератури для вивчення навчальних предметів. Здобувачами освіти початкової та середньої ланки приміщення бібліотеки використовується як читальна зала.

У бібліотеці є пуфи, дивани, столики, комп’ютер, який можна використовувати для підготовки домашніх завдань та рефератів.

Водночас незначна кількість опитаних учнів (8%) зазначили, що відвідують бібліотеку для самопідготовки, консультацій, проєктної роботи, кожен п’ятий (21%) – для отримання необхідної літератури та підручників, 8% – для відвідування заходів, а більшість учнів (70%) вказали, що не користуються шкільною бібліотекою взагалі. Результати анкетування учнів засвідчили, що здобувачі освіти відвідують бібліотеку, але вона не є повноцінним центром інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників

освітнього процесу.

Вимога/правило

Рівень освітньої діяльності

1.1.

Достатній

1.2.

Вимагає покращення

1.3.

Вимагає покращення

Вимога/правило

Опис досягнень закладу освіти і потреб у вдосконаленні освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти та

рівні оцінювання за вимогами

2.1. Наявність системи оцінювання

результатів навчання учнів, яка забезпечує

справедливе, неупереджене, об'єктивне та доброчесне оцінювання

За результатами вивчення педагогічної діяльності вчителів, опитування та вивчення документації встановлено, що в закладі освіти забезпечується відкритість і прозорість інформації про систему оцінювання результатів навчання учнів. Так, інформацію про критерії, правила й процедури оцінювання навчальних досягнень учнів оприлюднено на сайті закладу освіти, у змісті освітньої програми, на інформаційних стендах у навчальних кабінетах. На сайті закладу освіти розміщені критерії оцінювання результатів навчання, затверджені МОН України: критерії оцінювання з навчальних предметів та критерії оцінювання обов’язкових видів робіт (практичних, лабораторних робіт, групової роботи, навчального проєкту, розв’язування розрахункових задач, написання есе та інші). Зі слів заступників керівника закладу освіти інформування учнів про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюється на початку навчального року, на початку ІІ семестру, а також на початку уроку, під час виконання певних видів робіт. Інформування батьків відбувається під час батьківських зборів, що підтверджує переважна більшість батьків (82%) під час анкетування. У закладі освіти наявне рішення педагогічної ради (протокол від 29.08.2024 № 12) щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів НУШ (1-2 класи – вербально, 3-4 класи – за рівневою шкалою), а також щодо оцінювання результатів навчання учнів 5-7 класів НУШ з усіх навчальних предметів інваріантної складової навчального плану за 12-бальною шкалою оцінювання. Для учнів 5-го класу визначено термін адаптаційного періоду, упродовж якого оцінювання учнів не здійснюється. Водночас не прослідковується розгляд питання педагогічною радою закладу освіти щодо процедури оцінювання результатів навчання учнів 8-11 класів.

Результати анкетування засвідчують, що майже всі педагоги закладу освіти (98%) використовують у своїй роботі критерії оцінювання, рекомендовані МОН України. Разом з тим 13% вчителів використовують критерії оцінювання, розроблені іншими педагогами, а третина опитаних педагогів розробляють критерії самостійно для кожного виду роботи. Переважна більшість вчителів

(93%) стверджують, що інформують учнів про критерії оцінювання

на початку навчального року/семестру, що підтверджують більше половини (54%) здобувачів-респондентів. Майже половина педагогів (48%) зазначають, що пояснюють учням критерії оцінювання індивідуально, а 49% – інформують учнів про критерії оцінювання перед вивченням кожної теми, що підтверджує 42% опитаних учнів. Кожен третій педагог для інформування використовує можливості вебсайту закладу освіти, що підтвердили 28% опитаних учнів. Разом з тим кожен п’ятий учень зазначає, що отримує інформацію про критерії оцінювання результатів навчання лише у разі звернення до вчителя. Проте під час вивчення педагогічної діяльності лише на 11 відвіданих навчальних заняттях (15%) прослідковувалося оприлюднення критеріїв оцінювання результатів навчання учнів.

У самоаналізі власної професійної діяльності більшість педагогів вказали, що під час навчальних занять часто або постійно застосовують різні форми та способи оцінювання результатів навчання учнів (індивідуальна робота, групова діяльність, усні, письмові, практичні, програмові форми роботи).

Однак за результатами спостережень під час навчальних занять з’ясовано, що більшість педагогічних працівників закладу освіти не практикують застосування системи оцінювання результатів навчання учнів, спрямованої на реалізацію компетентнісного підходу. Так, на більшості (59%) відвіданих уроків педагоги не здійснюють оцінювання результатів навчання учнів відповідно до розроблених критеріїв, які ґрунтуються на компетентнісному підході, а майже на всіх уроках (95%) не прослідковувалася практика щодо підбору домашніх завдань, спрямованих на оволодіння ключовими компетентностями, не озвучувалися критерії їх оцінювання.

Це свідчить про недосконалість сформованої системи оцінювання результатів навчання здобувачів освіти щодо інформування про процедуру оцінювання. А також потребує уваги питання оцінювання результатів навчання учнів, що ґрунтується на компетентнісному підході.

Аналіз анкетування учасників освітнього процесу показав, що оцінювання результатів навчання учнів у закладі освіти є справедливим, неупередженим, об’єктивним та доброчесним. Так, переважна більшість опитаних учнів (89%) вважають, що вчителі об’єктивно оцінюють навчальні досягнення здобувачів освіти, що підтверджують під час анкетування батьки (97%). Переважна більшість учнів (79%) зазначили, що вчителі пояснюють та обґрунтовують вимоги до оцінювання результатів навчання з предметів, проте кожен п’ятий опитаний учень (21%) зазначає, що це відбувається дуже рідко або ніколи. Це свідчить про потребу удосконалення роботи вчителів з питань інформування здобувачів освіти про вимоги до оцінювання результатів навчання з навчальних

предметів.

2.2. Систематичне відстеження

результатів навчання кожного учня та надання йому (за потреби) підтримки в

освітньому процесі

За результатами вивчення документації з’ясовано, що в закладі освіти розроблене Положення про внутрішній моніторинг якості освіти, яке схвалене на засіданні педагогічної ради (протокол від 08.06.2023 № 8) та затверджене наказом керівника від 13.06.2023

№ 95. Проте прослідковується формальний підхід до виконання вищезазначеного документа та не розроблено програму внутрішнього моніторингу. У гімназії передбачено проведення внутрішнього моніторингу у вигляді вивчення стану викладання навчальних предметів та відстеження результатів навчання учнів. Це підтверджує в інтерв’ю заступник директора з навчально-виховної роботи. Питання вивчення стану викладання навчальних предметів, відстеження результатів навчання учнів простежуються і в річному плані роботи закладу освіти, у протоколах засідань педагогічної ради (протокол від 06.01.2025 № 1 «Про результати моніторингу навчальних досягнень учнів 5-11 класів за І семестр 2024/2025 навчального року») та наказах з основної діяльності (наказ від 02.09.2024 № 104 «Про організацію вивчення стану викладання навчальних предметів», наказ від 30.12.24 № 172 «Про підсумки моніторингу успішності»). Під час вивчення стану викладання навчальних предметів керівництвом закладу освіти вивчаються питання якості та ефективності роботи вчителя; якості знань, умінь і навичок учнів; виконання вчителем навчальних планів і програм; аналізується ефективність використання на уроках різних форм і методів навчання; участь учителя в різних формах методичної роботи. Разом з тим керівник гімназії в опитувальному аркуші зазначає, що інформацію про результати навчання учнів використовують для здійснення аналізу динаміки навчальних досягнень учнів, для визначення тих аспектів у викладанні навчальних предметів і курсів, які потребують покращення; для оцінювання якості роботи педагогів. Результати моніторингу навчальних досягнень розглядаються на засіданні педагогічної ради, нарадах при керівнику закладу освіти, що підтверджують під час інтерв’ю заступники керівника гімназії. На засіданнях методичних спільнот обговорюються результати моніторингу та враховуються при розробці річного плану роботи та освітньої програми гімназії. За потреби вносяться зміни до планування методичної роботи. Однак не приймаються рішення щодо надання здобувачам освіти необхідної підтримки в освітньому процесі. Отже, в гімназії недостатньо організоване системне відстеження результатів навчання кожного учня та надання йому (за потреби) підтримки в освітньому процесі.

За результатами вивчення педагогічної діяльності з’ясовано, що окремі вчителі гімназії використовують у своїй роботі елементи формувального оцінювання: відстежують особистісний поступ здобувачів  освіти,  формують  у  них  позитивну  самооцінку,

відзначають   досягнення,   підтримують   бажання   навчатися,

запобігають побоюванням помилитися. Це підтверджують під час інтерв’ю і заступники керівника закладу освіти. Так, під час спостереження за навчальними заняттями кожен четвертий учитель (26%) успішно здійснював формувальне оцінювання та організовував самооцінювання учнями власних результатів навчання. Під час самоаналізу власної професійної діяльності переважна більшість педагогів зазначають, що під час навчальних занять надають учням час на обдумування відповіді, супроводжують відповідь уточнювальними запитаннями, що підтвердилося під час спостереження за навчальними заняттями (87%).

Під час відвідування навчальних занять відмічено, що переважна більшість учителів (80%) спільно з учнями формулювали зрозумілі для них освітні цілі уроку, спрямовані на досягнення результатів навчання; більшість учителів (74%) надавали конструктивний зворотний зв’язок щодо якості виконання завдань. Проте лише 16% педагогів практикували надання учнями зворотного зв’язку одне одному (взаємооцінювання), хоча за результатами самоаналізу власної педагогічної діяльності 75% учителів-респондентів практикують таку форму оцінювання. Окрім цього розбіжність прослідковується і щодо практичного використання завдань високого рівня складності для окремих учнів, які випереджають своїх однокласників у навчанні. Так, під час спостереження за навчальними заняттями помічено, що лише 4% учителів пропонують окремим учням завдання високого рівня складності та/або завдання

«Зроби за зразком» для учнів з низькою мотивацією. Проте за результатами самоаналізу вищезазначену форму роботи практикує більшість педагогів (70%) постійно та часто.

Анкетування учнів показує, що кожен четвертий здобувач освіти (26%) розуміє, що вчителі оцінюють його результати навчання для виявлення прогалин у знаннях та визначення способів їх подолання. Водночас половина здобувачів освіти вважають, що оцінювання результатів їхнього навчання здійснюється для визначення рівня знань, умінь і навичок з предмету, а кожен п’ятий опитаний учень (21%) не розуміє мету оцінювання.

Слід зазначити, що за результатами анкетування 28% опитаних учнів отримують зворотний зв'язок щодо свого навчання через аргументацію виставлених оцінок від усіх вчителів, 36% – від більшості вчителів, а 10% учнів-респондентів отримують зворотній зв’язок від вчителів лише в поодиноких випадках. Більшість учнів (68%) вказують на зворотний зв’язок через аналіз допущених помилок та заохочення до подальшого навчання; 64% опитаних здобувачів освіти – через визначення шляхів покращення результатів навчання, 58% – через заохочення до подальшого навчання.

Під час анкетування переважна більшість опитаних учителів

(84%)    зазначають,    що    прослідковують    динаміку              результатів

навчання учнів з предмету, з’ясовують та аналізують їх причини, аналізують рівень засвоєння учнями навчальної теми і 74% педагогів визначають сильні сторони учнів та розвивають їх. Проте спостереження за навчальними заняттями показало, що лише 37% педагогів аналізують індивідуальний навчальний поступ учнів і роблять акцент на їхніх досягненнях. Це свідчить про недостатнє

вміння педагогів системно відстежувати особистісний поступ учнів.

2.3. Спрямованість системи оцінювання

результатів навчання учнів на формування в учнів відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання

Педагогічні працівники надають учням необхідну допомогу в навчальній діяльності. Так, під час анкетування переважна більшість вчителів стверджують, що надають можливість учням висловлювати власну думку, сприймають їхні погляди, підтримують ініціативи (90%), мотивують до вивчення предмету, створюючи ситуацію успіху під час навчальних занять (93%), створюють на заняттях атмосферу взаємоповаги, творчості, співпраці (89%); 39% опитаних педагогів практикують проведення індивідуальних/групових консультацій; половина вчителів (51%) розробляють різнорівневі завдання та пропонують дітям самостійно обрати рівень складності.

Під час спостереження за навчальними заняттями 66% педагогів закладу освіти практикували надання учням можливості вибору рівня складності навчальних завдань для проведення оцінювання, третина вчителів (34%) під час навчальних занять спонукали учнів здійснювати самооцінювання власних результатів навчання, висловлювати власну думку, заохочували до самостійних суджень/формулювання висновків тощо. Водночас більше половини опитаних учнів (53%) відчувають довіру, повагу та підтримку від учителів, а третина опитаних (33%) – мають можливість обрати завдання певного рівня складності. Більше половини (66%) здобувачів освіти дали схвальну відповідь про те, що вони отримують допомогу від учителів, але на їхнє прохання, 45% учнів отримують відповідальні доручення та намагаються виконати їх якнайкраще.

У переважної більшості опитаних учнів (84%) сформоване відповідальне ставлення до процесу навчання, оскільки вони переконані в тому, що їхні результати залежать виключно від їхньої праці та наполегливості, проте 57% здобувачів освіти вважають, що результати їх навчання залежать від рівня викладання навчальних предметів, кожен четвертий учень стверджує, що результати його навчання залежать від його праці та батьків, які мотивують до навчання, а 37% учнів-респондентів вважають, що результат навчання залежить від ставлення вчителів до особистості учня.

Менше половини здобувачів освіти (42%) вважають, що відповідально ставляться до процесу навчання, усвідомлюють його важливість для подальшого життя, а заклад, в якому вони навчаються, цю відповідальність у них розвиває. Кожен третій учень

(36%) вважає, що він відповідально ставиться до вивчення окремих

предметів, бо усвідомлює їх важливість для свого майбутнього.

Заступники керівника закладу освіти під час інтерв’ю зазначили, що педагогічні працівники використовують на навчальних заняттях методики самооцінювання та взаємооцінювання учнів, зазначивши, що учні оцінюють себе і своїх однокласників у кінці уроку, використовуючи «сигнальні картки», «сходинки успіху» тощо. Використання вищезазначеного інструментарію при проведенні самооцінювання учнів практикувалося педагогами під час спостереження за навчальними заняттями. Проте лише кожен четвертий учитель організовував самооцінювання учнями власних результатів навчання, а взаємооцінювання здійснювалося лише на третині відвіданих уроків.

За результатами анкетування переважна більшість здобувачів (76%) зазначили, що вони здійснюють самооцінювання власних навчальних досягнень та результатів своєї роботи під час занять. Кожен п’ятий учень-респондент це робить часто, кожен другий – іноді і лише 4% учнів – самооцінювання здійснюють постійно.

Отже, у закладі освіти прослідковується практика використання педагогічними працівниками прийомів самооцінювання, але потребує  уваги  оволодіння  вчителями  практичними  вміннями

використання прийому взаємооцінювання.

Вимога/правило

Рівень освітньої діяльності

2.1.

Вимагає покращення

2.2.

Вимагає покращення

2.3.

Достатній

За напрямом 2.: Вимагає покращення

Вимога/правило

Опис досягнень закладу освіти і потреб у вдосконаленні освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти та рівні

оцінювання за вимогами

3.1. Ефективність планування педагогічними

працівниками своєї діяльності, використання

сучасних освітніх

За результатами самоаналізу педагогами власної професійної діяльності з’ясовано, що переважна більшість педагогічних працівників (77%) планують свою професійну діяльність, складаючи календарно-тематичний план (далі – КТП) на основі навчальної програми, вносячи свої правки. Кожен четвертий педагог розробляє КТП  на  основі  навчальної  програми  і  лише  17%  вчителів

використовують друковані КТП, що пропонують фахові педагогічні

підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей учнів

видання, не змінюючи їх.

При складанні КТП учителі використовують різні джерела інформації, що підтверджує проведене анкетування. Так, переважна більшість педагогів (89%) зазначають, що при складанні КТП використовують рекомендації МОН України; половина опитаних педагогів (51%) застосовують розробки з інтернет-сайтів і блогів, що стосуються викладання навчального предмета та зразки, що пропонуються фаховими виданнями; кожен третій педагог (34%) використовує досвід, запозичений у колег; 56% – співпрацюють з колегами; більшість учителів (74%) спираються на власний досвід.

40% педагогів розробляють навчальну програму з предмета на основі модельної навчальної програми. Разом з тим 36% педагогічних працівників зазначили, що удосконалюють зміст навчальної програми (окремих розділів, тем тощо) відповідно до підготовки учнів класу та матеріально-технічного забезпечення, а кожен четвертий педагог (26%) працює за навчальною програмою, розробленою на основі модельної, що має відповідний гриф МОН України.

Майже всі вчителі (98%) зазначили, що аналізують результативність власної педагогічної діяльності з метою подальшого коригування КТП. Самоаналіз педагогами власної професійної діяльності показав, що більшість учителів (67%) ущільнює зміст або змінює послідовність вивчення окремих елементів (розділів, тем). Більше половини (53%) – коригують КТП відповідно до підготовки учнів класу; 61% – вносять корективи до КТП з урахуванням змін у структурі навчального року, а кожен третій (33%) з опитаних педагогів доповнює тематику практичних та творчих робіт.

Отже, у закладі освіти прослідковується системна робота вчителів щодо планування своєї педагогічної діяльності з урахуванням умов роботи, індивідуальних особливостей учнів та специфіки класних колективів, де проводяться навчальні заняття.

Спостереження за діяльністю вчителів під час проведення навчальних занять показали, що педагогічні працівники використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння учнями ключових компетентностей та умінь, спільних для всіх компетентностей. Формування компетентностей вільного володіння державною мовою та навчатися впродовж життя здійснювалося практично на всіх відвіданих заняттях. На переважній більшості (77%) відвіданих занять вчителі розвивали і формували в учнів громадянську та соціальну компетентності. Більше ніж на половині навчальних занять педагоги також приділяли увагу розвитку компетентності у галузі культури (64%) та компетентності у галузі природничих наук, техніки і технології (54%). Проте лише на частині відвіданих занять було зафіксовано розвиток у здобувачів освіти математичної (42%), екологічної   (39%)   та   інформаційно-комунікаційної   (40%)

компетентностей,  а  також  елементів  інноваційності  (34%).

Формуванню підприємливості та фінансової грамотності приділили увагу лише окремі вчителі (9%). Здатність спілкуватися іноземною мовою розвивалася лише під час навчальних занять з англійської мови. Переважна                                  більшість     учителів    (81%)    застосовували                     під             час проведення             занять                     освітні      технології      особистісно-орієнтованого навчання, більшість педагогів (70%) – технології розвивального навчання, педагогіки співробітництва (68%) та розвитку критичного мислення (62%). Більше половини (57%) педагогів практикували технології   гуманної   педагогіки.   Менше                         половини  застосовували інформаційно-комунікаційні технології (46%), інтегроване навчання (43%) та ігрові технології (40%). Технології інтерактивного навчання використовували більше чверті (28%) педагогічних працівників, а третина вчителів (32%) практикували технології проблемного навчання і лише кожен сьомий використовував технології рівневої диференціації та проєктні технології. Однак STEM технології застосував лише один учитель, а авторські технології відомих майстрів педагогічної праці не

застосовував жоден учитель закладу освіти під час відвіданих занять.

Переважна більшість (95%) учителів закладу освіти надають перевагу фронтальній формі організації навчальної діяльності учнів. Третина вчителів (34%) застосовують індивідуальну форму, більше чверті (27%) – роботу в групах і лише кожен четвертий вчитель (23%) організовував роботу учнів в парах. Під час спостереження за навчальними заняттями виявлено, що більше половини (54%) педагогів здійснюють формування компетентностей у межах однієї освітньої галузі, більше третини (38%) – застосовують форми і методи роботи, спрямовані на розвиток і формування компетентностей, що виходять за межі однієї освітньої галузі і лише шестеро педагогічних працівників, що складають 8% від усіх опитаних педагогів, формують компетентності у рамках навчального предмета.

Педагоги закладу освіти приділяють увагу формуванню наскрізних умінь здобувачів освіти, що відповідають віковим, фізіологічним та індивідуально-психологічним особливостям та потребам дітей, про що свідчать здійснені спостереження за діяльністю вчителів під час проведення навчальних занять. Так, переважна більшість (82%) педагогів закладу освіти під час навчальних занять формують в учнів уміння висловлювати власну думку в усній і письмовій формах; 78% – вчать логічно обґрунтовувати власну позицію; більшість (68%) – критично і системно мислити; розвивають вміння читати з розумінням (73%); формують під час занять вміння конструктивно керувати емоціями, адекватно реагувати на конфліктні ситуації (68%). Проте лише кожен другий педагог формував наскрізні вміння приймати рішення, досягати поставлених цілей (53%); діяти творчо, що передбачає креативне мислення, продукування нових ідей (47%); виявляти ініціативу, прагнення до лідерства, уміння брати на себе

відповідальність  (43%);  розв’язувати  проблеми,  практично  їх

перевіряти та обґрунтовувати, презентувати та аргументувати рішення (47%); співпрацювати з іншими, підтримувати учасників групи, допомагати і заохочувати їх до досягнення спільної мети (49%).

Отже, учителі закладу освіти використовують різні форми і методи роботи та освітні технології, які сприяють розвитку та формуванню ключових компетентностей учнів та розвитку їх наскрізних умінь та навичок під час проведення навчальних занять.

Вивчення документації, інтерв’ю із заступником керівника, самоаналізу вчителями власної педагогічної діяльності показали, що в закладі освіти розроблено індивідуальні освітні траєкторії для учнів, які навчаються за індивідуальною формою навчання (педагогічний патронаж) та для учнів, які випереджають однокласників у швидкості та якості засвоєння навчального матеріалу. Індивідуальна траєкторія для учнів, які випереджають однокласників у швидкості та якості засвоєння навчального матеріалу, прослідковується в різних формах роботи педагогічних працівників, які допомагають виявляти та підтримувати обдарованих учнів. Насамперед, це підготовка та супровід учнів щодо участі в обласних, всеукраїнських, міжнародних інтелектуальних конкурсах, турнірах, змаганнях, проведення предметних тижнів та інше. У закладі освіти видається наказ (від 03.09.2024 № 129 «Про організацію роботи з обдарованими учнями гімназії у 2024/2025 навчальному році»), яким затверджено план заходів з обдарованими дітьми на 2024/2025 навчальний рік. Також питання роботи з обдарованою учнівською молоддю розглядається на засіданнях методичних спільнот. Для учнів з ООП, яким організоване інклюзивне навчання, індивідуальна освітня траєкторія реалізуються через індивідуальну програму розвитку та індивідуальний навчальний план. Результати опитування вчителів показують, що переважна більшість (76%) пропонують завдання різних рівнів складності для окремих учнів під час навчальних занять, враховують темп та індивідуальні особливості розвитку учнів під час навчальних занять (72%). Більше половини педагогів (57%) проводять консультації з учнями для усунення прогалин у знаннях з предмета, половина педагогів (51%) проводять консультації та/або заняття для підготовки учнів до участі в олімпіадах, турнірах, конкурсі-захисті робіт МАН, 42% опитаних педагогів проводять індивідуальні заняття за запитами учнів. Третина вчителів проводять індивідуальні заняття відповідно до навчального плану. Проте у ході спостереження за педагогічною діяльністю під час проведення навчальних занять помічено, що лише окремі вчителі пропонували учням завдання різного рівня складності (7%) та практикували диференційоване домашнє завдання залежно від рівня підготовки учнів та їх індивідуальних особливостей (5%); третина педагогів аналізує індивідуальний навчальний поступ учнів і робить акцент на їхніх досягненнях. Це свідчить про відсутність

практичних умінь у педагогів з використання завдань різного рівня

складності з урахуванням індивідуальних особливостей учнів.

Отже, більшість вчителів беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій як для учнів, які випереджають однокласників у швидкості та якості засвоєння навчального матеріалу, так і для учнів, які навчаються за індивідуальною формою навчання (педагогічний патронаж) та для здобувачів освіти з ООП, яким організоване інклюзивне навчання і лише окремі вчителі використовують у своїй роботі елементи індивідуальних освітніх траєкторій для учнів, які мають труднощі в засвоєнні навчального матеріалу порівняно з однокласниками.

Під час анкетування з’ясовано, що 38% педагогічних працівників поширюють свій педагогічний досвід у матеріалах та/або виступах конференцій; третина – на освітніх онлайн платформах (34%), на вебсайті закладу/засновника (33%) та у професійних спільнотах соціальних мереж (28%). Варто зазначити, що кожен п’ятий педагог поширює власний педагогічний досвід через власні блоги, а чверть (26%) педагогічних працівників закладу не мають оприлюднених розробок. Під час самооцінювання власної педагогічної діяльності більше третини педагогів (38%) зазначили, що мають власні оприлюднені ресурси на освітніх платформах, кожен третій педагог (30%) має свій власний вебсайт чи блог з предмету. Проте 18 педагогів (34%) із опитаних зазначили, що вони не мають оприлюднених власних електронних освітніх ресурсів.

Під час спостереження за проведенням навчальних занять можна зробити висновок, що педагогічні працівники використовують зміст навчального предмету (інтегрованого курсу), інтегровані змістовні лінії для формування суспільних цінностей здобувачів освіти. Так, переважна більшість педагогів (93%) формують громадянську позицію, дисциплінованість, організованість, уміння слідкувати правилам; 91% педагогічних працівників розвивають в учнів загальнолюдські цінності (суспільні етичні норми, соціальну емпатію, толерантність, інклюзивну культуру); 84% – виховують в учнів патріотизм, повагу до державної мови, культури, законів; більшість (70%) – розвивають в учнів навички співпраці, комунікації, вміння діяти спільно. Менше половини (47%) педагогів забезпечують гігієну навчання (вправи для збереження зору, постави, пальчикова гімнастика, проведення фізкультхвилинок). Більше половини (55%) – пропонують завдання, що сприяють формуванню суспільних цінностей (справедливості, відповідальності, поваги до праці, екологічної свідомості тощо).

Отже, учителі використовують зміст навчального предмету (курсу) для формування суспільних цінностей, виховання патріотизму у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку.

За результатами самоаналізу вчителями власної професійної діяльності   переважна   більшість   педагогічних   працівників

стверджують,  що  постійно  та  часто  використовують  під  час

навчального заняття освітні ресурси, такі як: електронні презентації (92%) та відеоматеріали (87%), тестові завдання (89%), друковані засоби навчання (87%), онлайн-сервіси (79%), електронні навчальні комплекси (58%); інструменти, моделі, натуральні об’єкти, прилади і пристосування (61%). Спостереження за проведенням навчальних занять показали, що більшість педагогів (74%) використовували інформаційно-комунікаційні технології, обладнання, засоби навчання в освітньому процесі, які сприяють оволодінню учнями ключовими компетентностями. Разом з тим переважна більшість педагогів (81%) використовували друковані засоби навчання, більшість (60%) – мультимедійне та/або демонстраційне обладнання, 79% – презентації, інтерактивні вправи та відео, 36% – електронні освітні ресурси, кожен четвертий (26%) – використовував медіаресурси для навчальних цілей. Варто зазначити, що лише п’ята частина педагогів (22%) практикувала використання екранних та/або звукових засобів навчання, а кожен шостий (16%) – об’ємних засобів навчання (натуральні зразки, моделі, макети, муляжі, колекції). На чотирьох відвіданих заняттях використання даних засобів було не доцільне, так як тривалість роботи з ІКТ перевищувала гігієнічні вимоги, що призвело до стомлюваності учнів. Водночас третина учителів (33%) під час проведення навчальних занять використовувала мережу Інтернет для пошуку навчальної інформації, виконання онлайн-завдань. Під час проведення самоаналізу власної педагогічної діяльності переважна більшість педагогів зазначили, що використовують інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освітній діяльності, а саме: у процесі підготовки до навчальних занять та розробки завдань (96%), під час навчальних занять (94%), для забезпечення зворотного зв’язку з учнями (91%) та під час роботи в електронних журналах та щоденниках (83%). Більше половини (53%) педагогів використовують ІКТ для ведення власного сайту/блогу. Педагогічні працівники використовують ІКТ для комунікації з учнями, а саме: проведення конференцій в Zoom та GoogleMeet, спілкування в соціальних мережах Viber, Telegram, WhatsApp та через електронну

платформу GoogleClassroom.

3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних

працівників

За результатами вивчення документації з’ясовано, що всі педагогічні працівники закладу освіти забезпечують власний професійний розвиток з урахуванням цілей та напрямів розвитку освітньої політики, обираючи кількість, види, форми та напрями підвищення рівня власної професійної майстерності, які відповідають освітній програмі закладу освіти та щодо методики роботи з учнями з особливими освітніми потребами. Це підтвердили під час опитування педагогічні працівники. Так, переважна більшість педагогів зазначають, що для підвищення кваліфікації обирають онлайн курси (89%), вебінари (80%), методичні семінари, тренінги, майстер-класи (74%), кожен другий педагог бере участь у конференціях, а кожен

п’ятий  –  у  навчальних  поїздках.  Більше  половини  педагогічних

працівників зазначили, що обирали тематику щодо роботи з учнями з ООП (54%), використання ІКТ (54%), щодо методичних аспектів викладання предметів, інтегрованих курсів (53%). 38% опитаних педагогічних працівників обирали тематику щодо психологічних особливостей роботи зі здобувачами освіти різних вікових категорій. Кожен третій педагог обрав для себе тематику формування безпечного освітнього середовища; надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу; форми організації освітнього процесу. Кожен п’ятий учитель обирав тематику щодо законодавчого забезпечення освітнього процесу та формування у здобувачів освіти громадянської позиції.

Слід зазначити, що за результатами вивчення документації з’ясовано, що в закладі освіти відсутні рішення педагогічної ради, накази з основної діяльності щодо впровадження в освітній процес інновацій, участі педагогів в дослідницькій, експериментальній, інноваційній діяльності. Це підтвердили під час інтерв’ю заступники керівника закладу освіти.

У гімназії наявний договір про співпрацю в галузі освіти за напрямками науково-дослідницької діяльності з обласним комунальним позашкільним навчальним закладом «Чернігівська Мала академія наук учнівської молоді» Чернігівської обласної ради (договір від 15.09.2024). Підписано договір про співробітництво та організацію взаємовідносин з Національним університетом біоресурсів і природокористування України (договір від 21.03.2025 № 239). Заклад освіти співпрацює із комунальним закладом позашкільної освіти

«Менська станція юних техніків» Менської міської ради з організації роботи гуртка «Картинг» на базі Бірківської філії І-ІІ ступенів Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради (договір від 01.09.2023). Заклад освіти також уклав три договори про надання освітніх послуг з викладання предмета «Захист України» для учнів 10– 11 класів закладів загальної середньої освіти Менської міської ради. Це підтверджують і заступники керівника закладу освіти під час інтерв’ю.

Більше половини педагогів (62%) під час самоаналізу власної професійної діяльності зазначають, що здійснюють проєктну діяльність за власною ініціативою, а переважна більшість педагогів (93%) отримують підтримку керівництва гімназії в реалізації ініційованих ними проєктів.

У закладі освіти працює два педагогічні працівники, що є експертами з проведення інституційних аудитів закладів загальної середньої освіти. Водночас відсутні тренери НУШ, супервізори,

експерти з сертифікації учителів.

3.3. Налагодження співпраці з учнями, їх батьками,

працівниками

Під час анкетування менше половини учнів-респондентів (44%) зазначають, що їхня думка вислуховується і враховується більшістю вчителів  під  час  проведення  навчальних  занять,  водночас  40%

здобувачів  освіти  вказують,  що  їхня  думка  враховується  лише

закладу освіти

окремими вчителями. Проте 7% респондентів зазначили, що вчителі нав’язують свою думку як єдино правильну, а 9% – вважають, що їхня думка не враховується.

Спостереження за навчальними заняттями дають можливість стверджувати, що в закладі освіти більшість вчителів використовують форми роботи, які спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти. Так, майже усі педагогічні працівники (97%) під час спостереження за проведеними навчальними заняттями виявляють доброзичливість, позитивне ставлення до учнів; спрямовують взаємини між учнями на відкрите і щире спілкування; справедливо відносяться до всіх учнів; проявляють повагу до особистості, цілей, запитів та інтересів учнів; поважають гідність дитини. Переважна більшість педагогів (92%) ставляться до учнів як до рівноправних учасників освітнього процесу, спільно з ними визначають мету/завдання/проблеми та залучають до їх активного обговорення/розв’язання; більшість педагогів (81%) вислуховують та сприймають думки учнів, їхні погляди; заохочують лідерство, свободу, прагнення до самореалізації та мотивують учнів застосовувати власний життєвий досвід, шукати різні варіанти рішень; 82% вчителів формують в учнів уміння слухати, поважати думку іншого; навчають співпрацювати між собою, активно взаємодіяти на принципах взаємоповаги. Під час опитування переважна більшість вчителів зазначила, що надають учням час на обдумування відповідей, супроводжують відповідь учня уточнювальними запитаннями, надають зворотний зв’язок щодо якості виконаного завдання, акцентують увагу лише на позитивній динаміці досягнень дитини, під час оцінювання учнів роблять акцент на досягненнях, не допускають формулювання оцінювальних суджень, що принижують гідність дитини.

Вивчення документації, опитування батьків та педагогічних працівників показало, що в закладі освіти сплановані і реалізуються заходи, що передбачають співпрацю педагогів з батьками учнів, забезпечуючи зворотний зв’язок: батьківські збори, консультації, індивідуальні бесіди класних керівників з батьками та спільноти в соціальних мережах. Це підтверджує переважна більшість опитаних батьків (78%). Так, більшість батьків (75%) зазначають, що отримують інформацію про діяльність закладу освіти на батьківських зборах, що підтверджують і більшість учителів (72%) закладу освіти. Під час опитування переважна більшість педагогічних працівників (80%) зазначили, що ще одним основним каналом комунікації з батьками є індивідуальне спілкування, що підтвердили більшість опитаних батьків (73%). Разом з тим 89% учителів з батьками учнів спілкуються у спільнотах соціальних мереж і це підтверджує більше половини батьків (54%). Для переважної більшості педагогічних працівників (84%) зручним каналом комунікації з батьками учнів є телефонний

зв’язок, хоча з цим згодні лише 38% батьків. Крім того під час

опитування половина педагогів вказує, що для комунікації з батьками застосовують сервіси для відеоконференцій Zoom, GoogleMeet тощо.

Отже, педагогічні працівники закладу освіти співпрацюють з батьками учнів на основі конструктивної взаємодії.

Педагогічні працівники закладу освіти надають методичну підтримку колегам, обмінюються досвідом. Під час вивчення документації, аналізу інтерв’ю із заступниками керівника закладу освіти з’ясовано, що в закладі освіти налагоджено співпрацю між педагогами в рамках роботи методичних спільнот, організації та проведення тренінгів, конференцій/семінарів, взаємовідвідування навчальних занять та позакласних заходів, проведення засідань педагогічної ради та надання консультацій.

Мережа методичної роботи складається з 8 методичних спільнот, засідань методичної ради та реалізації індивідуальних методичних проблем кожного вчителя. У закладі освіти наказами керівника визначено структуру методичної роботи та підходи щодо організації ефективної роботи методичних спільнот (наказ від 02.09.2024 № 102

«Про структуру й організацію методичної роботи з педагогічними працівниками у 2024/2025 н.р.», наказ від 02.09.2024 № 103 «Про призначення керівників методичних спільнот і організацію їх роботи у 2024/2025 н.р.»). Педагогічна інтернатура та наставництво в закладі освіти не здійснюється у зв’язку з відсутністю вперше призначених осіб на посаду педагогічного працівника. За результатами анкетування переважна більшість педагогів (93%) зазначають, що психологічний клімат закладу освіти сприяє співпраці, так як у закладі освіти для цього створені всі умови, але 7% педагогічних працівників вказали, що

така співпраця, переважно, є ситуативною.

3.4. Організація педагогічної діяльності на засадах академічної доброчесності

Для забезпечення академічної доброчесності у своїй професійній діяльності більшість педагогічних працівників (74%) під час опитування зазначають, що посилаються на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей. Переважна більшість (79%) – оцінюють результати навчання учнів об’єктивно і неупереджено. Більше половини вчителів (57%) стверджують, що вони добирають індивідуальні та пропонують різні варіанти завдань для учнів з метою запобігання списуванню. Третина вчителів (33%) проводять відповідні бесіди з учнями та їхніми батьками та підвищують кваліфікацію з відповідної тематики. Під час спостереження за навчальними заняттями з’ясовано, що більшість педагогів (68%) акцентує увагу на цінності самостійного виконання завдань учнями, 70% педагогів об’єктивно оцінювали результати навчання учнів, а кожен другий (53%) – пропонує завдання, що запобігають списуванню під час уроків. Проте лише 30% педагогів вказують посилання на джерела використаної інформації. Це свідчить про недостатні практичні вміння організації педагогічної діяльності на

засадах академічної доброчесності.

Для запобігання випадків порушень академічної доброчесності серед учнів більшість педагогічних працівників (74%) регулярно проводять бесіди з учнями та їхніми батьками щодо дотримання академічної доброчесності. Це підтверджують під час анкетування 45% здобувачів освіти, а кожен п’ятий опитаний учень відмітив проведення подібних заходів лише на початку навчального року, 16% – що такі заходи не проводилися, а у 20% учнів-респондентів взагалі відсутнє розуміння цього поняття. Більшість (70%) вчителів намагаються унеможливлювати списування, добираючи відповідні завдання та застосовуючи індивідуальні варіанти завдань, менше половини (44%) – знайомлять учнів з основами авторського права. Отже, у закладі освіти відзначається недостатній рівень інформаційно- просвітницької роботи серед здобувачів освіти щодо важливості

дотримання принципів академічної доброчесності.

Вимога/правило

Рівень освітньої діяльності

3.1.

Достатній

3.2.

Достатній

3.3.

Достатній

3.4.

Вимагає покращення

За напрямом 3.: Достатній

Вимога/правило

Опис досягнень закладу освіти і потреб у вдосконаленні освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти та

рівні оцінювання за вимогами

4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених завдань

У закладі освіти розроблено Стратегію розвитку Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради на 2025-2029 роки (далі – Стратегія розвитку). Документ схвалено на засіданні педагогічної ради (протокол від 25.07.2024 № 11) та затверджено рішенням п’ятдесят другої сесії восьмого скликання Менської міської ради від 27.09.2024 № 491. Стратегія розвитку визначає місію, візію, цінності закладу освіти; містить основні напрями її реалізації, перелік завдань щодо їх досягнення. Разом з тим розроблений Перспективний план впровадження Стратегії розвитку, у якому визначено очікувані результати та індикатори їх визначення в розрізі завдань з конкретизацією термінів їх виконання. Наказом керівника закладу освіти від 11.12.24 № 157 затверджено План реалізації Стратегії розвитку на 2025 рік. На виконання окремих завдань для досягнення оперативних цілей розроблено проєкти.

Отже,  документ  є  вимірюваним,  з  конкретними  завданнями,

визначеними термінами виконання. В інтерв’ю керівник закладу освіти зазначає, що до розробки Стратегії розвитку була проведена ґрунтовна робота: створені робочі групи по напрямках, організовано опитування дітей, батьків та вчителів щодо перспективи розвитку закладу освіти. Заступники директора відповідно до своїх функціональних обов’язків були долучені до роботи. Кураторами були представники швейцарсько-українського проєкту DECIDE, які проаналізувавши проєкт документа, запропонували всі питання розширити в рамках співпраці з донорами. Зі слів керівника пропозиції учасників освітнього процесу враховані в Стратегії розвитку, по можливості, максимально.

Більше половини (59%) педагогічних працівників за результатами анкетування стверджують, що залучалися до розроблення Стратегії розвитку, проте 15% педагогічних працівників не брали участі в розробленні жодного документа. Водночас лише 6% батьків зазначили під час опитування, що надавали свої пропозиції до Стратегії розвитку. Це свідчить про потребу в додаткових заходах комунікації з усіма учасниками освітнього процесу при обговоренні реалізації Стратегії розвитку для врахування їхніх пропозицій та за необхідності внесення змін.

Річний план роботи закладу освіти розроблений, схвалений на засіданні педагогічної ради (протокол від 29.08.2024 № 12) та затверджений керівником гімназії. Під час інтерв’ю керівник закладу освіти зазначає, що річний план роботи закладу освіти приведений у відповідність до Стратегії розвитку і в цілому виконується, що підтверджується під час вивчення документації. План роботи закладу освіти структурований, враховує всі аспекти освітньої діяльності. Проте у вищезазначеному документі відсутній аналіз діяльності закладу освіти за попередній навчальний рік, не практикується внесення змін та доповнень, відміток про виконання плану.

Варто зазначити, що під час інтерв’ю представник учнівського самоврядування відмічає, що учні залучаються до розроблення річного плану роботи в частині надання пропозицій щодо вибору додаткових занять, факультативів. Більшість педагогічних працівників (54%) під час анкетування вказують, що дійсно беруть участь у розробленні річного плану роботи закладу освіти.

За результатами вивчення документації встановлено, що діяльність педагогічної ради закладу освіти спрямовується на реалізацію Стратегії розвитку та річного плану. Заступники керівника закладу освіти під час інтерв’ю підтверджують це. На засіданнях педагогічної ради приймаються рішення щодо схвалення основних документів та питань щодо організації роботи закладу освіти, зокрема, освітніх програм, переведення учнів на наступний

рік навчання, видачу документів про відповідний рівень освіти,

нагородження за досягнення в навчанні, визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних працівників, схвалення Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти, удосконалення і методичного забезпечення освітнього процесу, висвітлюються актуальні питання, а саме: успішність учнів, мотивація до навчання, впровадження STEM-освіти, організація навчання для дітей з ООП, соціалізації дітей, критерії оцінювання учнів. Засідання педагогічної ради проводяться систематично, у відповідності до плану роботи закладу освіти. Майже всі опитані педагогічні працівники (93%) вважають, що педагогічна рада функціонує системно й ефективно, під час засідань розглядаються актуальні питання діяльності закладу освіти, рішення приймаються колегіально і демократично.

У закладі освіти розроблено Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти, схвалено на засіданні педагогічної ради (протокол від 08.06.2023 № 8), затверджено наказом керівника (наказ від 13.06.2023 р. № 95) та розміщено на сайті закладу освіти. Документ визначає цілі внутрішньої системи забезпечення якості освіти, стратегії та процедури забезпечення якості освіти. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти визначає напрями, компоненти оцінювання та містить методи збору інформації, визначає механізм та періодичність здійснення самооцінювання та передбачає механізм узагальнення результатів за підсумками проведення самооцінювання.

У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності відповідно до розроблених та адаптованих процедур. У 2022/2023 навчальному році на виконання наказу керівника (наказ від 11.11.2022 № 191) проведено процедуру комплексного самооцінювання в закладі освіти. У 2023/2024 навчальному році здійснено самооцінювання за напрямом «Система оцінювання результатів навчання учнів» (наказ від 30.10.2023 № 163). У 2022/2023 навчальному році на засіданні педагогічної ради закладу освіти (протокол від 19.05.2023 № 7) обговорювалися результати самооцінювання освітніх та управлінських процесів та затверджувалися заходи щодо удосконалення роботи гімназії.

У 2024/2025 навчальному році заклад освіти здійснює самооцінювання освітньої діяльності за чотирма напрямами (наказ від 30.12.2024 № 170), підсумки якого будуть підведені в червні 2025 року. Це підтвердили під час інтерв’ю керівник та заступники керівника закладу освіти.

Керівник закладу освіти вказує, що в самооцінюванні беруть участь усі учасники освітнього процесу: керівництво, педагогічні працівники, представники учнівського самоврядування, батьки учнів. Річний звіт керівника про діяльність закладу освіти  за

2023/2024  навчальний  рік  містить  результати  проведення

самооцінювання освітніх та управлінських процесів.

З аналізу документації можна стверджувати, що керівництво гімназії вживає необхідні заходи для створення належних умов діяльності закладу освіти. За три останні роки для вдосконалення освітнього середовища керівником гімназії були підготовлені листи- клопотання до засновника, залучені благодійні та спонсорські кошти, взято участь у проєктах громадського бюджету та інших проєктах.

Так, керівник закладу освіти зверталася із відповідними клопотаннями до засновника, а саме: для виділення коштів на реконструкцію стадіону, на встановлення системи охорони та відео- спостереження, для поліпшення матеріально-технічної бази закладу освіти, придбання пального для заправки генераторів Бірківської філії І-ІІ ступенів, залучала спонсорів (БФ «Фортечний» щодо забезпечення обігрівачами укриття, сонячних панелей для гімназії, ГО «Ла Страда» – меблі для облаштування укриттів № 2 та № 3, встановлення вентиляційних систем в укриття, швейцарсько- український проєкт DECIDE – клопотання щодо модернізації майбутнього ліцею (облаштування пансіону)). Разом з тим річний план роботи закладу освіти на 2024/2025 навчальний рік передбачає заходи щодо планування та розвитку матеріально-технічної бази.

Стратегією розвитку закладу освіти передбачено поповнення навчальних кабінетів інтерактивним обладнанням, забезпечення доступності усіх приміщень закладу освіти для маломобільних груп населення, облаштування сучасного майданчика з тренажерами, ремонт спортивної зали, утеплення фасадів головного корпусу приміщення гімназії, а до 2027 року заплановано повний перехід на

альтернативні джерела енергоспоживання.

4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм

Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію і взаємну довіру усіх учасників освітнього процесу. Так, усі опитані педагогічні працівники вважають, що керівництво співпрацює з ними і забезпечує зворотний зв’язок щодо їхньої праці. Майже всі педагоги (95%) можуть без побоювань висловлювати власну думку, навіть якщо вона не збігається з позицією керівництва, розбіжності вирішуються конструктивно. Переважна більшість опитаних батьків (91%) відмічають, що не відчувають упередженого ставлення з боку керівництва закладу освіти і майже всі (97%) стверджують про відсутність випадків фізичного насильства з боку вчителів та/або інших працівників гімназії. Переважна більшість батьків учнів (80%) теж зазначають, що з їхніми дітьми не траплялися випадки образливої поведінки, приниження з боку вчителів та/або інших працівників гімназії, проте 16% батьків вказали, що виникають такі випадки іноді, а 4% – часто. 84% батьків відмітили, що їхні діти

ніколи не зазнавали психологічного тиску з боку вчителів або

керівництва гімназії, проте 10% батьків зазначають, що їхні діти зазнають іноді психологічного тиску, а 5% – часто.

Практичні психологи закладу освіти в інтерв’ю зазначили, що до них звертаються здобувачі освіти, зазвичай, з особистих питань, щодо стосунків з батьками, професійного самовизначення, конфліктних ситуацій з однолітками, коли дитина знаходиться в складних життєвих обставинах. За зверненнями проводяться індивідуальні бесіди, консультації, надається емоційна підтримка, підтримка відкритого та конструктивного діалогу в освітньому середовищі.

Під час анкетування здобувачів освіти з’ясовано, що половина опитаних учнів (52%) здебільшого охоче йдуть до гімназії, у піднесеному настрої, з радістю. Водночас 12% здобувачів освіти не хочуть ходити до школи, а 37% опитаних здобувачів освіти ходять здебільшого неохоче. Небажання йти до шкоди учні пов’язують із раннім підйомом (88%), перевантаженими днями тижня складними предметами (61%), складними предмети на перших/останніх заняттях (40%), великим обсягом домашніх завдань (35%), подоланням далекої відстані до гімназії (31%), фізичною культурою усередині дня (27%), упередженим ставленням вчителів (23%), проблемами у спілкуванні з однокласниками (13%), великою кількістю занять (8 і більше) (10%), конфліктами з іншими учнями гімназії (7%), сімейними проблемами (6%).

В цілому переважна більшість опитаних здобувачів освіти (86%) почуваються в гімназії безпечно та психологічно комфортно. Проте 11% учнів під час анкетування зазначили, що їм здебільшого психологічно некомфортно і вони не почуваються в безпеці в закладі освіти, а 3% учнів не почуваються в безпеці, їм психологічно некомфортно Це свідчить про те, що є потреба в додаткових заходах психологічної підтримки з боку педагогічних працівників та психологічної служби закладу освіти.

Керівник закладу освіти, заступники керівника та завідувач філії в інтерв’ю зазначили, що комунікація керівництва із учасниками освітнього процесу та представниками місцевої громади відбувається в соціальних мережах, з використанням телефонного зв’язку, через сайт закладу освіти, особисте спілкування, під час батьківських зборів та нарад. Під час вивчення документації з’ясовано, що в закладі освіти наявний журнал реєстрації звернень громадян, де фіксуються відповідні звернення, що надходять до закладу освіти. Переважна більшість батьків (85%) під час опитування зазначили, що їм вдається поспілкуватися з керівництвом закладу освіти та досягти взаєморозуміння. Більшість батьків комунікують у формі усних звернень (62%), через спільноти у соціальних мережах (19%), письмові звернення (8%), через сайт

закладу освіти (5%). Разом з тим чверть опитаних батьків (23%)

зазначили, що не комунікують з керівництвом у жодний із способів. На думку всіх опитаних педагогічних працівників та переважної більшості здобувачів освіти (78%) керівництво закладу освіти відкрите для спілкування. Водночас 22% опитаних учнів зазначають, що керівництво не відкрите до спілкування.

Отже, у закладі освіти в цілому забезпечується доступ учасників освітнього процесу до спілкування із керівництвом закладу освіти.

При вивченні документації було встановлено, що керівництво закладу освіти вчасно розглядає звернення учасників освітнього процесу та вживає відповідні заходи реагування. До розгляду звернень залучаються заступники директора, а в разі потреби – соціальний педагог та практичний психолог. Заявникам надаються усні або письмові відповіді.

Під час інтерв’ю керівник закладу освіти вказує, що всі звернення розглядаються як в усній, так і в письмовій формі, іноді скликанням комісії у визначений законодавством термін та своєчасно приймаються відповідні рішення, що підтверджується за результатами вивчення документації. Разом з тим усі опитані педагоги вважають, що керівництво і педагогічні працівники співпрацюють і забезпечують зворотний зв’язок щодо їхньої праці. Водночас 46% опитаних учнів підтверджують, що керівництво закладу освіти реагує на звернення, які приймаються і розглядаються, проте кожен п’ятий опитаний учень (21%) вважає, що звернення приймаються, але розглядаються лише деякі з них, 8% учнів відповіли, що в школі не практикується розгляд звернень, а чверті учнів-респондентів нічого не відомо про можливість звернення до керівництва гімназії.

Разом з тим 41% опитаних батьків вважають, що їхня думка завжди враховується керівництвом закладу освіти під час прийняття важливих управлінських рішень, 42% батьків вважають, що частково враховується, проте 12% батьків зазначають, що їхня думка переважно не враховується або взагалі не враховується (4%). Отже, керівництвом закладу освіти вживаються відповідні заходи реагування на звернення учасників освітнього процесу, але необхідно звернути увагу на інформування здобувачів освіти щодо можливості звернення до керівництва.

Заклад освіти оприлюднює, періодично забезпечує наповнення та оновлює інформацію про свою діяльність на власному вебсайті, що підтверджує під час інтерв’ю керівник закладу освіти та зазначає, що для оприлюднення інформації щодо діяльності закладу освіти використовується не лише вебсайт гімназії, а й сторінки закладу в соціальних мережах Facebook, Інстаграм. Водночас переважна більшість батьків у ході анкетування зазначили, що отримують інформацію про діяльність закладу освіти на батьківських зборах

(75%), більшість (73%) – отримують інформацію від класного

керівника, половина (54%) – із спільнот у соціальних мережах; більше третини опитаних батьків (38%) комунікують у телефонному режимі, 27% – отримують інформацію через вебсайт закладу освіти. Тому  є  потреба  в  організації  інформаційної  кампанії  щодо

популяризації вебсайту закладу освіти.

4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення

можливостей для професійного

розвитку педагогічних працівників

Під час вивчення документації та за результатами інтерв’ю з керівником закладу освіти з’ясовано, що в гімназії штат укомплектовано кваліфікованими кадрами. Педагогічні працівники працюють за фахом або пройшли відповідні курси підвищення кваліфікації з нефахових навчальних предметів. Так, за результатами вивчення документації, вакансії педагогічних працівників у гімназії відсутні.

Під час інтерв’ю керівник закладу освіти наголошує, що з метою підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності керівництво гімназії застосовує заходи матеріального та морального заохочення до педагогічних працівників. Так, зі слів керівника, порушуються клопотання перед засновником щодо відзначення працівників за сумлінну працю відомчими відзнаками та грошовими винагородами за підготовку учнів до участі в олімпіадах, конкурсах, спортивних змаганнях. Це підтверджує під час опитування переважна більшість педагогічних працівників (76%). Керівник також зазначає, що щороку вчителі отримують матеріальне стимулювання (разові грошові винагороди), про що стверджує майже чверть опитаних учителів, а кожен другий педагог зазначає про отримання премії та можливість участі у різноманітних семінарах, конференціях.

За результатами інтерв’ю з керівником, заступниками керівника закладу освіти встановлено, що в закладі освіти створено умови, які сприяють підвищенню кваліфікації педагогічних працівників. Так, педагогічні працівники самостійно обирають платформу будь-якого суб’єкта підвищення кваліфікації та теми для їх проходження.

Майже усі опитані педагогічні працівники (98%) вважають, що в закладі освіти створені умови для постійного підвищення кваліфікації педагогів, їх чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації. Переважна більшість з них (93%) відмічають, що в закладі освіти відсутні перешкоди для їхнього професійного зростання. 8% педагогів вважають, що перешкодою для їхнього професійного зростання є недостатня матеріально-

технічна база закладу освіти.

4.4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття

управлінських рішень

За результатами опитування учасників освітнього процесу з’ясовано, що в закладі освіти в основному створюються умови для реалізації їх прав і обов’язків. Так, переважна більшість педагогічних працівників (97%), учнів (88%) та їхніх батьків (81%) вважають, що їхні права в закладі освіти не порушуються. Водночас

11% батьків стверджують, що їхні права інколи порушуються, але

на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою

вирішуються, 4% батьків зауважують, що їхні права порушуються і не вирішуються, а 3% батьків переконані, що їхні права систематично порушуються. Водночас 9% опитаних учнів вважають, що їхні права у закладі освіти переважно не дотримуються, а 4% здобувачів освіти стверджують, що їхні права взагалі не дотримуються в закладі освіти. Майже половина здобувачів освіти (43%) зазначають, що порушуються їхні права щодо неправомірної вимоги до зовнішнього вигляду, більше третини учнів (38%) стверджують, що зазнають принижень, образ, негативних висловлювань з боку вчителів і працівників гімназії та порушується їх право на приватність особистого життя та інформації, майже третина (29%) вважає, що порушується їх право на об’єктивне і справедливе оцінювання.

Ініціативи учасників освітнього процесу здебільшого враховуються під час прийняття управлінських рішень. Так, більше третини опитаних батьків (41%) вважають, що керівництво закладу освіти завжди враховує їхню думку під час прийняття важливих управлінських рішень. Водночас 42% батьків переконані, що їх думка враховується лише частково, а 12% батьків вважають, що переважно не враховується. Майже половина здобувачів освіти (46%) вважають, що найчастіше їхня думка враховується при визначенні профіля навчання, більше третини здобувачів освіти (35%) – при вирішенні питання оформлення та дизайну навчальних кабінетів та інших приміщень закладу освіти, 30% – при визначенні курсів за вибором та факультативів, 19% – при організації дозвілля. Проте кожен четвертий опитаний учень (26%) вказав, що його думка не враховувалася щодо жодного питання організації освітнього процесу. Разом з тим усі педагогічні працівники під час опитування зазначили, що керівництво закладу освіти враховує їхні пропозиції щодо підвищення якості освітньої діяльності.

У закладі освіти створено умови для розвитку органів громадського самоврядування. Так, керівник під час інтерв’ю зазначає, що в закладі освіти діють органи батьківського та учнівського самоврядування, профспілка, представники яких долучаються до обговорення питань щодо діяльності закладу освіти. Пропозиції органів громадського самоврядування беруться до уваги керівництвом закладу освіти, аналізуються та приймаються управлінські рішення. За результатами інтерв’ю з представником учнівського самоврядування можна зробити висновок, що в закладі освіти проводяться різні заходи (тематичні дні, флешмоби, спортивні змагання, танцювальні перерви, тематичні свята), також враховуються пропозиції учнівського самоврядування щодо організації культурно-спортивних заходів.

Керівництво закладу освіти підтримує освітні та громадські

ініціативи учасників освітнього процесу, які спрямовані на сталий

розвиток закладу та участь у житті громади. Аналіз інтерв’ю із представником учнівського самоврядування показав, що учнівське самоврядування долучається до питань забезпечення комфортного освітнього середовища. Так, завдяки співпраці з ГО «Доброчин» було облаштовано сучасними меблями укриття закладу освіти. Під час вивчення документації з’ясовано, що закладом освіти ініціюються пропозиції щодо участі в культурних, спортивних екологічних проєктах та заходах. Заступник керівника закладу освіти під час інтерв’ю зазначила, що учні беруть участь у всеукраїнських змаганнях «Пліч-о-пліч всеукраїнські шкільні ліги», Всеукраїнській грі «Сокіл» («Джура») та Всеукраїнському конкурсі- захисті науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України. Представник учнівського самоврядування під час інтерв’ю зазначила, що учні беруть участь у волонтерській діяльності (проводять благодійні ярмарки, акції «Подаруй книгу школі»). Разом з тим усі опитані педагогічні працівники вважають, що керівництво закладу освіти підтримує їхні ініціативи щодо розвитку закладу і місцевої громади. Переважна більшість учнів (88%) під час анкетування зазначають, що беруть участь у заходах, які організовуються в класі, більше половини учнів – у заходах, які стосуються усього закладу освіти, а кожен другий – в ініціативах на рівні громади.

За результатами анкетування учнів найбільш поширеними з позаурочних заходів є майстер-класи (46%), спортивні свята (37%), екскурсії (37%), та відвідування кінотеатрів, театрів, музеїв, виставок (17%), пікніки на природі (16%), походи в кіно (10%).

У ході вивчення документації виявлено, що режим роботи закладу освіти враховує потреби учасників освітнього процесу та особливості діяльності закладу освіти. Гімназія працює в одну зміну. Навчальні заняття розпочинаються о 8:30 з урахуванням безпекової ситуації. Тривалість навчальних занять відповідає встановленим санітарним нормам. Переважна більшість опитаних батьків (90%) задоволені або переважно задоволені організацією освітнього процесу.

Розклад навчальних занять складено відповідно до освітньої програми закладу освіти. Однак наявне перевищення гранично допустимого навчального навантаження учнів в навчальному плані для 10-11 класів. Також розкладом навчальних занять не враховано оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня та чергування протягом дня і тижня навчальних занять відповідно до санітарно-гігієнічних вимог. У закладі освіти не дотримуються вимог щодо визначення здвоєних навчальних занять, не враховуються вікові особливості дітей. Представник учнівського самоврядування  стверджує,  що  думка  учнів  враховується  при

складанні розкладу навчальних занять. Хоча більшість опитаних

здобувачів освіти (74%) задовольняє розклад навчальних занять. А 26% опитаних учнів, яких переважно не задовольняє, або цілком не задовольняє розклад навчальних занять, визначають ряд причин, а саме: більше половини учнів-респондентів (57%) зазначають, що є дні тижня перевантажені складними предметами, 14% здобувачів освіти стверджують, що складні предмети стоять на перших та останніх уроках, що і підтверджується в ході вивчення документації. Під час інтерв’ю заступник керівника закладу освіти вказує, що при складанні розкладу керується Санітарним регламентом та навчальним      планом. Проте                        наявні      порушення          свідчать         про недостатнє  опрацювання  Санітарного   регламенту  для  закладів

загальної середньої освіти.

Варто зауважити, що з вищезазначеного питання керівництвом закладу освіти думка батьків здобувачів освіти вивчалася недостатньо. Так, під час опитування 28% батьків зазначили, що їхня думка врахована при визначенні профілю навчання, 10% – при визначенні курсів за вибором та факультативів, 8% – при визначенні вибірково-обов’язкових навчальних предметів, а більшість батьків (68%) відмітили, що не брали участі у вирішенні цих питань. Разом з тим і кожен четвертий учень зазначив, що його думка не враховувалася у вирішенні зазначених вище питань.

В інтерв’ю заступники керівника закладу освіти та представник учнівського самоврядування зазначили, що в закладі освіти використовуються різні форми організації освітнього процесу (екскурсії, квести, конференції). Для комунікації з учнями під час проведення навчальних занять з використанням технологій дистанційного навчання заклад освіти використовує Google Classroom, Zoom,Viber-групи, сторінка Інстаграм.

У закладі освіти використовуються електронні журнали та щоденники. У рамках реалізації спільної ініціативи щодо пілотного впровадження електронних систем документообігу у закладах загальної середньої освіти швейцарсько-українською програмою EGAP - «Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади» у гімназії проведено моніторинг стану використання електронних щоденників та журналів в освітньому процесі.

В інтерв’ю керівник закладу освіти зазначає, що в закладі застосовуються різні форми організації освітнього процесу, інстутуційна (очна), індивідуальна (педагогічний патронаж), у разі потреби – з використанням технологій дистанційного навчання. Для учнів з ООП організовано навчання в інклюзивних класах та розроблено відповідно індивідуальні програми розвитку та індивідуальні навчальні плани, які враховують потреби здобувачів освіти. Разом з тим більшість педагогів (66%) під час анкетування зазначають, що реалізацію індивідуальних освітніх траєкторій учнів

здійснюють шляхом розроблення різнорівневих завдань, кожен