Сергія Володимировича КУЛИКА, Олексія Сергійовича ТОДОРОВА, Олександра Сергійовича ПАСІЧНИКА. Менська земля може пишатися своїми Героями, які не вагаючись ні хвилини у тяжкий для Батьківщини час стали на її захист.

Сергій КУЛИК народився 4 лютого 1980 року в селищі Макошине. У 1997 році Сергій закінчив Макошинську школу, потім Щорську автошколу, відслужив строкову службу.

Працював в Державній виконавчій службі України. Всі наступні 19 років служив у Менській виправній колонії.

В листопаді 2019  Сергій Кулик приєднався за контрактом до однієї з військових частин 81-ї аеромобільної бригади 90-го батальйону десантно-штурмових військ. Там він перебував на посаді навідника-оператора, водія. Виконував бойові завдання на Сході, був поранений. На Донбасі Сергія й застало широкомасштабне російське вторгнення: разом із побратимами йому довелося стояти на захисті Краматорська.

Старший солдат Сергій Кулик під час ведення бойових дій 17 травня біля м. Богородичне Донецької області внаслідок ворожого артилерійського та ракетного обстрілів отримав важкі поранення несумісні з життям.  Поховали Героя у селищі Макошине.

Олександр ПАСІЧНИК народився в селі Бірківка 21 липня 1985 року.

Навчався в Бірківській школі, продовжив навчання в Чернігівському училищі, здобувши професію столяра,  пройшов строкову службу в Збройних силах України.

У 2014 -2015 рр. брав участь в Антитерористичній операції у Донецькій та Луганській областях, був учасником бойових дій, неодноразово нагороджений військовими відзнаками.

З початком широкомасштабного вторгнення росії в Україну 20 квітня 2022 року Олександр був призваний на захист Батьківщини.

Проходив службу в 66-й окремій механізованій бригаді імені князя Мстислава Хороброго у складі Сухопутних військ Збройних сил України. Був старшим навідником гаубичного самохідного артилерійського дивізіону.

У травні 2022 року в селищі Десна під час навчань потрапив під ворожий обстріл і вважався зниклим безвісти.

Визнаний загиблим 17 травня 2022 року в смт Десна Чернігівської області внаслідок ракетного удару, нанесеного збройними силами російської федерації. Похований в рідному селі.

Олексій ТОДОРОВ народився 25.05.1988 року в місті Новий Буг, Миколаївської області. Закінчив Новобузький ліцей. В 2005 році переїхав до селища Казанка Миколаївської області. В 2015 році був мобілізований до лав ЗСУ проходив службу в Луганській області.

З 2016 року проживав з сім'єю на території нашої громади  в селі Осьмаки.

У листопаді 2022 року добровільно долучився до лав ЗСУ, був направлений для проходження військової служби в Донецькій області, в лютому 2023 року отримав поранення, після лікування повернувся на службу в 30 окрему механізовану бригаду імені Костянтина Острожського кулеметником- навідником з позивним "Тодор".

Загинув при виконанні бойового завдання 17 травня біля села Никифорівка Донецької області.

Сергій КУЛИК, Олександр ПАСІЧНИК, Олексій ТОДОРОВ до кінця виконали свій обов'язок, виявивши мужність і героїзм у справедливій боротьбі за визволення рідної української землі від російських окупантів.

Пам'ять про них назавжди залишиться в серцях вдячних земляків.