Кожна війна має своїх героїв! Багатьом із них, на жаль, не судилося повернутися живими. Вони полягли навіки.

22 серпня 2014 року страшна й безжальна звістка за лічені хвилини облетіла всю Менщину: під час проведення АТО загинув житель Мени Максим Андрейченко.

Хвилиною мовчання та покладеними квітами Менська громада вшанувала світлу пам’ять Максима Андрейченка та всіх Патріотів, які віддали своє життя за Україну.

         Максим народився в місті Мена 30 вересня 1992 року, вчився у школі імені Шевченка, потім у Конотопському політехнічному технікумі. Пішов служити за   контрактом механіком-водієм до військової частини А 1815 в Гончарівську.

         Загинув Максим внаслідок попадання снаряду в танк під час бойового завдання у ході проведення АТО в селі Біле на Луганщині.

         Згідно Указу Президента України № 270 від 15 травня «Про відзначення державними нагородами України» за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Збройним Силам України Андрейченка Максима Павловича нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Також нагороджено нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно), Відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції»  та присвоєно звання «Почесний громадянин Менського району».

У пам'ять про Максима Андрейченка встановлено меморіальні дошки  на будівлях Менської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. Т.Г.Шевченка, Конотопського політехнічного технікуму та на Алеї Героїв у місті Мена. У 2017 році на честь Максима Андрейченка та загиблих воїнів 1-ї танкової Сіверської бригади в містечку Гончарівське встановлений меморіальний знак.

Одна з вулиць Мени названа іменем Максима Андрейченка.

Нехай у наших серцях назавжди залишиться пам’ять про Героя-земляка та всіх захисників, які не повернулися живими додому.

Вічна слава полеглим за Україну! 

Пам’ятаємо кожного.