Верховна рада України ухвалила закон №4051 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи». За це рішення сьогодні, 4 лютого, проголосували 322 нардепів.

Документ запроваджує чітке розмежування поняття дистанційної та надомної праці та фактично запроваджує дві самостійні форми організації роботи

Сьогоднішнє рішення парламенту врегульовує давно затребувані ринком сучасні форми дистанційної роботи та створює законодавче підґрунтя для організації роботи великої кількості працівників, особливо в умовах карантинних обмежень.

Так, надомна робота передбачає фіксоване робоче місце. Це може бути місце проживання або в інше заздалегідь обране приміщеннях, яке працівник не має права змінити без погодження з роботодавцем. При надомній роботі на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи та організації, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, визначених законом, а роботодавець зобов'язаний забезпечити дотримання працівником вимог законодавства з охорони праці.

Разом з тим, дистанційна зайнятість передбачає можливість для працівника самостійно обирати робоче місце. Крім того, за спільною домовленістю сторони можуть узгодити гнучкий режим роботи, який дозволяє більш ефективно використовувати час та підлаштовувати періоди роботи під потреби та можливості працівників і роботодавців.