Під час реорганізації підприємства, установи чи організації роботодавці мають враховувати норми законодавства про працю, що надають окремим категоріям працівників переважне право залишитися на роботі, а деякі категорії працівників взагалі убезпечені від вивільнення, крім випадків ліквідації підприємства, установи чи організації.
Так, убезпечені від вивільнення (крім випадків, коли установа ліквідується):
-
вагітні жінки;
-
жінки, які мають дітей віком до трьох років;
-
одинокі матері (одинокі батьки).
У випадку, коли установа ліквідується, роботодавець має вживати заходів щодо вирішення питань зайнятості таких категорій громадян. Звільнення неповнолітніх під час реорганізації допускається у виняткових випадках, із обов’язковим працевлаштуванням і за згоди служби у справах дітей (ст.198 КЗпП).
Категорії працівників, які мають переважне право залишитися на роботі, визначені статтею 42 КЗпП. Серед них, зокрема:
-
учасники бойових дій;
-
сімейні, за наявності двох і більше утриманців;
-
особи, в сім’ях яких немає інших працівників з самостійним заробітком.
Також деякі категорії працівників мають переважне право залишитися на роботі не на постійній основі, а тільки протягом певного проміжку часу. Так, працівники з числа демобілізованих військовослужбовців строкової служби мають таке право протягом двох років з дня звільнення зі служби. А особи передпенсійного віку мають таке право за умови, що їм залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.