23 квітня 2024 року рідні, близькі, друзі, однокласники, побратими, представники влади та жителі Менської громади провели загиблого Захисника Андрія АНДРІЄНКА в останню земну дорогу.

Андрій Іванович АНДРІЄНКО народився 17.02.1976 року у місті Мена.

Навчався в Менській загальноосвітній школі І - ІІІ ступенів ім. Т.Г.Шевченка.

1998 року закінчив Чернігівський політехнічний інститут, отримавши спеціальність інженер-механік з технології машинобудування.Займався підприємницькою діяльністю.

Захоплювався подорожами на байдарках. Власноруч зібрав собі байдарку, катався з родиною та товаришами по Сейму, Десні. На вихідних любив «зникнути» на водну прогулянку. Любив футбол, мав гарне почуття гумору. По життю любив спорт, тримав себе у формі, регулярно після роботи займався з гирею та штангою.

Батько двох синів, був для них не просто батьком, але й найкращим другом. Завжди підтримував добрим словом, пишався ними.

Призваний у ЗСУ по мобілізації 22 лютого 2023 року Корюківським РТЦК і СП.

Служив навідником 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 11 механізованої роти 4 механізованого батальйону військової частини А 0222 - окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького. Мужньо виконував військовий обов’язок, був відданим присязі на вірність українському народові.

Загинув 17 квітня 2024 року під час виконання обов’язків військової служби внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу від отриманих травм у районі населеного пункту Роздолівка Донецької області.

Поховали Андрія АНДРІЄНКА 23 квітня 2024 року в місті Мена на Чугаївському цвинтарі.
Попрощатися та віддати останні земні почесті загиблому Воїну прийшли друзі й побратими загиблого, представники влади та органів місцевого самоврядування.
Висловлюємо глибокі слова співчуття та підтримки рідним та друзям загиблого Героя.
Поділяємо важкий біль втрати та сумуємо разом із вами.
У цей важкий для України час схиляємо голови в глибокій скорботі.
Вічна та добра пам'ять Герою! Вічний спокій його душі!