Трудове законодавство покликане зробити процес праці прийнятним з точки зору людських можливостей. Забезпечується це, зокрема, гарантуванням права на відпочинок. Відповідно до ст.45 Конституції України, право на відпочинок забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи в нічний час, а також визначенням законом максимальної тривалості робочого часу й мінімальної тривалості відпочинку. Категорії робочого часу й часу відпочинку пов’язані нерозривно, адже їх оптимальне поєднання забезпечує продуктивну працю й відновлення сил працівника.

Державна служба зайнятості нагадує працюючим офіційно за трудовим договором про гарантії реалізації ними права на відпочинок:

• Обмеження тривалості робочого часу та його скорочення у деяких випадках;

• Винятковий порядок залучення до надурочних робіт;

• Надання перерв і міжзмінного відпочинку;

• Забезпечення щотижневого відпочинку й заборона роботи у вихідні;

• Можливість використання різних видів відпусток.

Більш детально за посиланням https://is.gd/oAHJAj