Друзі, нещодавно ми писали про відкриття маленької пекарні у Мені. Про новаторські ідеї випікання хліба, про те, як господарі пекарні дізналися від настоятеля греко-католицької церкви у Мені отця Романа про стародавні монастирські рецепти випікання хліба та як вони об’їхали багато монастирів Західної України, де з ними поділилися рецептами та секретами, а також навчили випікати монастирський хліб. Так ось, уже провели там дві професіографічні екскурсіїї для старшокласників Менських шкіл, і, повірте, вже черга школярів побувати на цьому підприємстві.

Отже, все по черзі. Прийшли. В День вишиванки нас зустрічав отець Роман з хлібом-сіллю. Запросив, показав фільм про зародження хліба, розповів захоплюючу історію про те, як і коли вперше був випечений хліб, про виникнення професії пекаря – однієї з найдревніших професій на планеті. Юнаки та дівчата дізналися про довгий і важкий шлях, який долають колоски зернових культур, вирощені на родючих українських полях, перш ніж стати незмінним атрибутом нашого столу у вигляді свіжого хліба та солодких булочок.

Згодом усі разом приступили до виготовлення булочок: і з маком, і з вишневим джемом, і з шоколадом, і з морозивом, так - так саме з морозивом (спеціальна начинка зі смаком морозива), і багетики виробляли і розочки, і бублики, і кренделики, словом, потомилися хіба ж так. Поки чекали коли наші булочки спечуться – отець Роман пограв з нами у гру «Вгадай у кого бублик?» Ми стали в коло, близенько пліч-опліч, і почали передавати за спинами бублик, а один «пекар» всередині кола вгадував у кого ж бублик у руках, при цьому ми умудрялися ще й цього бублика відкусити. Через 10-15 хвилин задзвенів дзвіночок і повідомив, що булочки спеклися. І тут почалося найголовніше. Нам винесли аж три лотки нашої праці, таких запашних та пишних, та створених своїми руками булочок і бубликів, і ми з великим задоволенням смакували виготовлений нашими руками хліб.

Напевно, створюючи своїми руками булочки, школярі зрозуміли, що треба з повагою ставитися до хліба і праці хлібороба, і що всього хорошого у цьому житті можна досягти лише кропіткою працею і любов’ю до неї.

         Велике спасибі господарям цього підприємства, і… чекайте нас знову!.