Протягом останнього року Україна почала набагато активніше залучати енергоощадні та замінні технології, адже енергетична залежність від країн-постачальників почала не лише впливати на політичний курс держави, але й боляче бити по кишені. Та перехід від старих технологій до нових також потребує коштів, але ж неможливо взяти гроші там, де їх ледь вистачає на виживання. Тож, де шукати кошти та як до них підступитися? Відповіді на ці запитання очільники територіальних громад отримали на семінарі «Спроможність міст керувати місцевою енергетикою — основа енергетичної незалежності».

Семінар «Спроможність міст керувати місцевою енергетикою — основа енергетичної незалежності» одночасно став ще й презентацією проекту Європейської комісії «Угода Мерів — Схід», який з 2011 року цілком успішно працює в Україні. Зародився цей проект в Європі. Основним його завданням була боротьба зі зміною клімату. Боротися вирішили не на словах, а за допомогою розробки та втілення в життя програм сталого енергетичного розвитку. Як виявилося, ці програми потягли за собою підвищення рівня доступності енергії, створення робочих місць та, як наслідок, економічне зростання. Долучилися до «Угоди мерів» і 92 українські міста.

https://www.youtube.com/watch?v=HTCdAaG5PLI

Говорити про те, як сьогодні складається ситуація на ринку енергоносіїв, напевно, зайве, адже протягом всього останнього року про це лише й говорять. Важливіше у даній ситуації шукати шляхи її розв’язання, ймовірно, одним з них може стати і ця програма.

https://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=lSvu7xsHKtg

Втім, губу на дармові грошики розкатувати не варто. Участь у програмі — тяжка праця, а не пусті балачки. Якщо реципієнт не хоче трошки напружитись і виконати поставлені умови, донор не витрачатиме на нього ані свій час, ані кошти. В якості прикладу експерти називають Чернігів, чия угода про співпрацю призупинена.

Ситуація із написанням стратегії у Чернігові, кажуть фахівці проекту, склалася через відсутність якісного енергетичного менеджера, адже його послуги коштують недешево. Однак громади, які мають таких спеціалістів, запевняють — воно того варте.

Разом з тим фахівці фонду кажуть, що на Чернігівщині є й позитивні приклади співпраці. Так, діючі угоди мають Прилуки, Щорс, Короп та Мена. До речі, саме меняни нещодавно таки отримали грант на заміну вуличного освітлення на енергозберігаюче. Але тому передувала довга робота із написання стратегії енергетичного розвитку, без якої підпис від угодою нічого не вартий.

За словами Менського міського голови Федора Фесюна, не такі страшні гранти, як їх малюють, особливо коли є організації, які готові допомогти і з визначенням пріоритетних завдань, і з написанням програм, і з пошуком грантодавців. Головне в цій справі — бажання підвищити рівень життя громади, решта — пусті балачки.

Підготував Сергій Корж за матеріалами «Сівер-центр»

В публікації також використано відеоматеріал з сайту Чернігів-VKADRI